о. Андрі́й Миха́йлович Банде́ра (11 грудня 1882, Стрий, Львівщина — 10 липня 1941, Київ) — священник УГКЦ, капелан, культурно-громадський діяч, політик Західноукраїнської Народної Республіки, ветеран польсько-української війни. Член Наукового товариства Тараса Шевченка.

Батько Богдана, Василя, Володимири, Марти-Марії, Оксани, Олександра і Степана Бандерів.

Репресований московсько-більшовицьким режимом.

Життєпис

Народився 1882 року в місті Стрий на Львівщині. Батько — Михайло, мати — Євфрозина.

Андрій Бандера в 1898 році з відзнакою закінчив IVa клас цісарсько-королівської Стрийської гімназіїSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stryju za rok szkolny 1898 . — Stryj, 1898. — S. 44 . , у 1899 — V клас із першим ступенемSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stryju za rok szkolny 1899 . — Stryj, 1899. — S. 41 . . За даними звіту дирекції цього навчального закладу, у 1902 році він закінчив VIII класSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Stryju za rok szkolny 1902 . — Stryj, 1902. — S. 47 . , склав випускні іспити, отримавши свідоцтво зрілостіТам само, с. 27. (в електронних варіантах статей про о. Андрія Бандеру в «Енцилопедії історії України» та «Енциклопедії сучасної України» — що закінчив у 1905 році). Богословський факультет Львівського університету Андрій Бандера закінчив у 1906 році. У тому самому році в листопаді Львівські архіепархіяльні відомості, ч. 12 за 20 листопада 1906 . — С. 143. висвятився, а перед цим одружився з дочкою священника Мирославою ГлодзінськоюО. Андрій Бандера — батько, що виховав Степана Бандеру ..

Мав активну політичну позицію ще під час свого навчання в гімназії — вступив до лав УНДП. Під час виборів займався політичною роз'яснювальною роботою серед селян. Член Наукового товариства Тараса Шевченка з 1910 р. У домі о. Бандери часто з'їжджалися активні учасники українського національного життя Галичини, зокрема: Павло Ґлодзінський — один з основників «Маслосоюзу» і «Сільського Господаря» (українські господарські установи), Ярослав Весоловський — український журналіст і урядник у Відні, скульптор Михайло Гаврилко та інші.

У жовтні — листопаді 1918 року о. Андрій Бандера належав до організаторів української влади в Калуському повіті. Формував зі селян довколишніх сіл військові відділи, озброєнні захованою в 1917 році зброєю.

У 1919 р. делегат Української Національної Ради ЗУНР у Станиславові від Калуського повіту,Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — C. 83. — ISBN 5-7707-7867-9. голосував за Акт злуки. Під час Польсько-української війни добровільно вступив в Українську Галицьку армію, де в 1919–1920 роках служив капеланом 9-го полку Третьої Бережанської бригади УГА 2-го корпусу.

Від 28 травня до 8 червня 1919 р. разом із сім'єю проживав у Бучачі (в домі родини ГафтковичівШподарунок І. Шлях родини Бандерів проліг через Бучач // ), згодом переїхав до с. Ягільниця (нині Чортківського району Тернопільської області).Мельничук Б. Бандера Андрій Михайлович… — С. 73.

Влітку 1920 р. повернувся до Галичини. Деякий час переховуватися від польських офіційних органів, з огляду на переслідування ними українських політичних діячів. У 1922 р. від туберкульозу горла померла дружина о. Андрія МирославаОтець Андрій Бандера — лікар людських душ .. У серпні 1925 р. — керівник Калуського повітового комітету УНДО.Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в ХХ столітті. Документи і матеріали / Відповідальний редактор професор Микола Кугутяк. – Том 1. – Книга 1 (1919 – 1929). – Івано-Франківськ: КПФ “ЛІК”, 2012. – С. 23.

У 1920–1930 — парох у Старому УгриновіСтаровинні ікони зі Старого Угринова, які зберіг батько Степана Бандери, потребують реставрації ., співпрацював у калуській філії «Сільського господаря». У 1930–1936 — парох у с. Воля-Задеревацька. У 1936–1941 — парох с. Тростянець Долинського повіту.

У ніч з 22 на 23 травня або 23 травня 1941Дем'ян Г. Бандера Андрій Михайлович… — C. 190. заарештований як батько «руководителя краковского центра ОУН Степана Андреевича Бандери». П'ять днів перебував у Станіславській тюрмі, місяць і 13 — у київській.

2 липня 1941 року слідство у справі отця Андрія Бандери завершилося. В обвинувальному висновку, складеному слідчими, йшлося про переховування нелегала, наявність націоналістичної літератури, націоналістичні переконання підслідного. Проте першим, отже — головним — звинуваченням священника, було те, що він, «будучи батьком керівника закордонного проводу антирадянської націоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича, підтримував з ним до останнього часу систематичний зв'язок». 7 липня відбувся «суд», який тривав менше двох годин. Відповідаючи на питання суддів про своїх дітей, отець Андрій Бандера гордо відповів: «Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові».

Після численних катувань був засуджений до розстрілу 8 липня і через три дні розстріляний. Перед смертю написав «Мої особисті зізнання» (кримінальна справа № 61112) — сповідь про себе, свою родину і суспільно-політичне життя в Західній Україні 40-х pp. XX ст. Жодної інформації про місце його поховання справа не містить. Ймовірно, він знайшов останній спочинок у Биківні, де протягом 1937–1941 років ховали розстріляних НКВС у Києві.

Реабілітований 8 листопада 1992 року.

Вшанування У віконній ніші святилища церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Козові на Тернопільщині в 2015 році, а також у церкві села Старого Угринова, де він служив, встановили вітражі із зображенням о. Андрія Бандери // ТСН. — 2015. — 19 серпня.У Старому Угринові освятили вітражне зображення отця Андрія Бандери..

При Народному Домі села Середній Угринів створено Парохіяльний молодіжний волонтерський осередок імені отця Андрія БандериНа Калущині створять парохіяльний молодіжний волонтерський осередок імені отця Андрія Бандери .

15 жовтня 2019 року на фасаді СШ № 5 міста Івано-Франківська урочисто відкрили анотаційну дошку, присвячену о. Андрію Бандері. У цьому приміщення отець був ув'язненим протягом п'яти днів.

Див. також Західноукраїнська Народна Республіка Українська революція 1917–1921 Українська греко-католицька церква

Примітки

Література

Дем'ян Г. Бандера Андрій Михайлович // Мельничук Б. Бандера Андрій Михайлович // Науменко К. Бандера Андрій // Посівнич М. Бандера Андрій Михайлович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 1: А - Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018.688 с. С. 83-84. Чайковський Д. Московські вбивці Бандери перед судом. — Мюнхен : Українське видавництво, 1965.

Посилання Стали відомі прізвища катів з Івано-Франківської прокуратури, які винесли присуд про розстріл отця Андрія Бандери. ДОКУМЕНТИ