Александр Гальченюк (, 12 лютого 1994, Мілвокі, Вісконсин, США) — американський хокеїст, лівий нападник. Гравець команди НХЛ «Колорадо Аваланч». Обраний «Монреаль Канадієнс» на драфті новачків НХЛ 2012-го року під загальним 3-ім номером.Росіянина обрали під першим номером драфта НХЛ
Чемпіон світу серед молодіжних команд 2013-го року та бронзовий призер дорослого чемпіонату світу того ж року.
Алекс є сином Олександра Гальченюка колишнього радянського та білоруського професійного хокеїста, а нині тренера.
Молодіжний рівень
У 2010 році Алекса було обрано під загальним перший номером на драфті ОХЛ командою «Сарнія Стінг», де його батько на той час був помічником тренера. За підсумками свого дебютного року в лізі, Гальченюк потрапив до символічного першого складу новачків сезону.
16 вересня 2011-го під час виставкого матчу проти «Віндзор Спітфайрс», Алекс отримав важку травму коліна, яка потребувала хірургічного втручання, а сам гравець мусив пропустити майже весь сезон. Повернутися у гру він зумів лише в середині березня, за 6 місяців після отримання травми, коли «регулярка» вже добігала кінця.
Влітку 2012-го року нападника було обрано на драфті новачків НХЛ. Однак через локаут в лізі, сезон 2012-13 років гравець розпочав у «Сарнії», проте, як тільки сезон в НХЛ було розпочато, Гальченюк завершив свої виступи на молодіжному рівні.
Міжнародні змагання
До лав американської збірної, Алекса запрошували двічі, і обидва рази у 2013 році. Спочатку він зіграв на молодіжному чемпіонаті світу, що проходив в Росії і де американці здобули перемогу.
А вже в травні, після вильоту «Канадієнс» з розіграшу кубка Стенлі, Гальченюк приєднався до дорослої збірної Сполучених Штатів. Алекс встиг зіграти лише чотири поєдинки на турнірі, однак закинув переможну шайбу в 1/4 фіналу у ворота росіян та реалізував вирішальний буліт у поєдинку за третє місце проти фінів.
НХЛ
У свій перший, скорочений через локаут сезон, Гальченюк не пропустив жодного поєдинку, зігравши 48 матчів в регулярному чемпіонаті та ще 5 в плей-оф.
Статистика
Клубні виступи СезонКлубЛігаРегулярний сезонПлей-оф 2010–11 ОХЛ 68 31 52 83 52 — — — — — 2011–12 Сарнія Стінг ОХЛ 2 0 0 0 0 6 2 2 4 4 2012–13 Сарнія Стінг ОХЛ 33 27 34 61 22 — — — — — 2012–13 Монреаль Канадієнс НХЛ 48 9 18 27 20 5 1 2 3 0 2013–14 Монреаль Канадієнс НХЛ 65 13 18 31 26 5 2 1 3 2 2014–15 Монреаль Канадієнс НХЛ 80 20 26 46 39 12 1 3 4 10 2015–16 Монреаль Канадієнс НХЛ 82 30 26 56 20 — — — — — 2016–17 Монреаль Канадієнс НХЛ 61 17 27 44 24 6 0 3 3 4 2017–18 Монреаль Канадієнс НХЛ 82 19 32 51 22 — — — — — 2018–19 Аризона Койотс НХЛ 72 19 22 41 34 — — — — — 2019–20 Піттсбург Пінгвінс НХЛ 45 5 12 17 10 — — — — — 2019–20 Міннесота Вайлд НХЛ 14 3 4 7 6 4 0 0 0 4 2020–21 Оттава Сенаторс НХЛ 8 1 0 1 6 — — — — — 2020–21 Торонто Мерліс АХЛ 6 2 6 8 2 — — — — — 2020–21 Торонто Мейпл Ліфс НХЛ 26 4 8 12 14 6 1 3 4 4 2021–22 Аризона Койотс НХЛ 60 6 15 21 32 — — — — — Всього в НХЛ 643 146 208 354 253 38 5 12 17 24
Збірні
Рік Команда Турнір Місце 2013 США МЧС 7 2 6 8 4 2013 США ЧС 4 2 0 2 0 2022 США ЧС 4 10 1 4 5 6 Молодіжна збірна 7 2 6 8 4 Національна збірна 14 3 4 7 6
Нагороди Нагорода Джека Фергюсона (вручається хокеїсту, обраному під першим номером на драфті ОХЛ)
Примітки
Джерела Сторінка на hockeydb Сторінка на eliteprospects