Ба́ден-Ба́ден (; до 1931 називався Баден) — місто в ФРН у землі Баден-Вюртемберг, розташоване у відрогах Шварцвальду. Історичний центр регіону Баден. Найбільший бальнеологічний і кліматичний курорт Західної Європи. Населення становить осіб. (станом на ).
Баден-Баден відомий як курортне місто, а також як місто медіа, мистецтва та міжнародних фестивалів. Римляни вже використовували гарячі термальні джерела тут, на краю Шварцвальду. У середні віки Баден-Баден був столицею маркграфства Баден, що дало назву історичному регіону Баден. Після катастрофічної міської пожежі в 1689 році він втратив статус столиці (перенесено до Раштату).
У XIX столітті курортне місто було відкрито заново і, частково завдяки прибутку від казино, перетворилося на міжнародне важливе місце зустрічей знаті та заможних громадян. Багата, добре збережена матеріальна та нематеріальна спадщина збереглася з цього розквіту XIX століття. 24 липня 2021 року Комітет світової спадщини ЮНЕСКО додав Баден-Баден до Списку світової спадщини як одне з одинадцяти важливих курортних міст Європи.Bedeutende Kurstädte Europas sind Welterbe.
Розташування Міський округ Баден-Баден оточений районом Раштат. Баден-Баден розташований на західній околиці північного Шварцвальду в долині Ос, невеликої річки, яка впадає в Мург приблизно за 13 км далі біля Раштата. Східні частини міста частково розташовані на схилах Шварцвальду. Найвищою точкою міста є гора (1002 м). Західні частини міста лежать у передгірній зоні та Верхньорейнській рівнині, де найнижча точка району на висоті 112 м знаходиться в Геггенау в природному заповіднику .
Структура міста Місто Баден-Баден має поділ на одинадцять районів: , , , центральне місто, (з Обербойерном і ), , , , , і Вестштадт.LEO-BW.de: Baden-Baden.Stadt Baden-Baden: Statistische Zahlen,
Є також численні інші житлові райони з власними назвами, деякі з яких дуже розкидані: Гайсбах, Галленбах (Варнхальт), Гунгерберг, Мальшбах, Мюрих, Мюлленбах, Шмальбах, Шнекенбах (Нойваєр), Зеелах, Умвег (Штайнбах) і Унтерер-Плеттіг.
У міському окрузі Баден-Баден є три незаселені ексклави сусідньої громади Зінцхайм, включно з .
Заповідні території У районі між Баденер-Гее і Шварцвальдгохштрассе Баден-Баден є частиною національного парку Шварцвальд. Сім заповідників повністю або частково знаходяться в межах міста. Понад 60 відсотків муніципальної території знаходиться під охороною ландшафту, переважно в . Шість великих природних пам’яток у Баден-Бадені включно з водоспадом у . Десятки окремих дерев у садах, парках і лісах охороняються як пам'ятки природи.Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt für Umwelt
Клімат Клімат у цій місцевості має помірну різницю між максимумами та мінімумами, а опади випадають цілий рік. Підтип кліматичної класифікації Кеппена для цього клімату — «Cfb» (морський клімат західного узбережжя/океанічний клімат).
Історія
Передісторія Перші сліди поселення в долині Осу датовані мезолітом приблизно 8000-4000 років до н. е., могильні знахідки на рівнині Рейну та на передгір'ях Шварцвальду також задокументовані для наступних епох кам'яної та бронзової доби. Є ще руїни кельтського кільцевого муру на Баттерті.
Аква Баден-Баден набув особливого значення завдяки римлянам, які цінували термальні джерела, температура яких досягала 68 градусів за Цельсієм. Після окупації територій на правому березі Рейну за імператора Веспасіана вони спочатку заснували військовий табір на південь від сьогоднішнього старого міста на плато «Реттіг» приблизно в середині 70-х рр. н. е.. Після того, як звідти в районі старого міста було побудовано поселення та купальні, табір змінився на репрезентативну будівлю для адміністративних потреб. Місце називалося Аква. Він перетворився на військовий курорт і мав кілька ванн. Цезарська терма знаходилася в районі сьогоднішнього колегіального костелу. Згідно з написом на камені, імператор Марк Аврелій Антонін (Каракалла) розкішно розширив її у 213 році. У бруківці сьогоднішньої ринкової площі вміщено поверховий план будівлі. Солдатські лазні були розташовані в районі сьогоднішнього Фридрихсбада, і руїни відкриті для відвідування. Згідно з сучасними відомостями, ядро міського поселення було розташоване вздовж Ротенбаха.Egon Schallmayer, Peter Knierriem, Elke Löhnig: Aquae – Baden-Baden. Die antike Bäderstadt im Lichte neuerer Ausgrabungen und Forschungen. In: Denkmalpflege in Baden-Württemberg. Band 23, 1994, S. 139–147, doi:10.11588/nbdpfbw.1994.4.13786. Згідно з керамічними знахідками, Аква, ймовірно, була побудована уздовж вигнутої вулиці між Ланге-штрассе 16 і Гернсбахер-штрассе 42.Matthias Riedel: Das römische Baden-Baden – Untersuchung zur Siedlungsgeschichte. In: Fundberichte aus Baden-Württemberg Band 7. Landesamt für Denkmalpflege, Stuttgart 1982, S. 273–300. Крім того, розкопки вказують на існування освяченої території на південний схід від купалень (Römerplatz) і місця уламків на схід від міста в Ротенбахталь. Є також свідчення наявності продуктового кіоску на території, де тепер Гернсбахерштрассе, і каналу, який йшов на південь від Ротенбах уздовж Гернсбахерштрассе і використовувався для відведення стічних вод. На північний захід від поселення, на Осі біля сучасної площі Гінденбургплац, було римське поховання з кількома могилами як військових, так і цивільних.Petra Mayer-Reppert, Britta Rabold: Die römischen „Soldatenbäder“ in Baden-Baden (Aquae Aureliae). (= Führer zu archäologischen Denkmälern in Baden-Württemberg. Band 25). Konrad Theiss Verlag, Stuttgart 2008, ISBN 978-3-8062-2243-2, S. 9–22.
був адміністративним центром. Вперше згадується в написі 197 року нашої ери як respublica Aquensis. З 213/217 з'явилася назва Civitas Aquensis, або пізніше — Aurelia.Ernst Wagner, Ferdinand Haug (Hrsg.): Fundstätten und Funde aus vorgeschichtlicher, römischer und alamannisch-fränkischer Zeit im Großherzogtum Baden (Band 2): Das Badische Unterland: Kreise Baden, Karlsruhe, Mannheim, Heidelberg, Mosbach – Tübingen, 1911, S. 42. Розмір civitas невідома; припускають, що вона знаходилася в середній частині Верхньої Рейнської рівнини та в північному Шварцвальді.
Див. також Аква (Баден-Баден);
Близько 260 р. алемани завоювали цю територію.
Період переселення народів і Середньовіччя
Близько 500 року територія потрапила під правління франківGeschichte Baden-Badens: Mittelalter. і стала прикордонним містом алеманської племінної області, яка починалася на південь від Осу. Перша документальна згадка про Баден-Баден викликає суперечки. Згідно документа, який часто називають підробкою Середньовіччя і не є оригіналом, король Меровінгів Дагоберт III в 712 р., згідно з іншою інтерпретацією, Дагоберт II в 675 р., який пожертвував Марку та її гарячі джерела монастирю Вайсенбург. Це місце називають «balneas […] in pago Auciacensi sitas» («купальні, розташовані в Осгау») і «balneis, quas dicunt Aquas calidas» («купальні, які вони називають Aquas calidas [гарячі джерела]»). У документі 856 р. йдеться про ту саму пожертву і він також викликає суперечки. Першим надійним післяантичним свідченням є дарча грамота Оттона III 987 року, де місце називається «Бадон» і вперше згадується церква. Hansmartin Schwarzmaier: Baden-Baden im frühen Mittelalter. Die frühesten Überlieferungen aus den Klöstern Weissenburg und Selz. Landesverein Badische Heimat, Ortsgruppe Baden-Baden 1988.Theo Kölzer: Kloster Weißenburg und Baden-Baden. In: Karl Borchardt und Enno Bünz (Hrsg.): Forschungen zur Reichs-, Papst- und Landesgeschichte. Band 1, Hiersemann, Stuttgart 1998, ISBN 3-7772-9805-0, S. 15–24. Як ринкове місто вперше згадуються в 1046 році.
Замок Гогенбаден побудовано близько 1100 року. з родини Церингерів придбав територію навколо Баден-Бадена на початку XII століття і вперше назвав себе маркграфом Бадена або лордом маркграфства Баден в 1112 році. Ліхтентальський монастир засновано в 1245 році і до 1372 року був місцем поховання маркграфів Баденських. Приблизно в той же час (близько 1250 р.) Баден здобув права міста. Баден вперше прямо згадується як такий в 1288 році.
З дозволу маркграфа термальні джерела використовувалися для ванн з 1306 року. Наприкінці XIV століття на Шлосбергу був побудований замок, який утворює ядро сучасного Нового замку. У 1417 році король Сигізмунд відвідав місто Баден. У 1453 році парафіяльний костел був перетворений на колегіат і став місцем поховання маркграфів.
За маркграфа Христофа I у 1479 році резиденція була перенесена із замку Гогенбаден до Нового замку.
Місто Баден-Баден у Новий час
Перший туристичний податок було стягнуто в 1507 році, і директор курорту опікувався зародженням курортного бізнесу. З 1500 року місто входило до Швабського імперського округу. Після поділу маркграфства Баден в 1535 році сьогоднішній Баден-Баден залишився резиденцією бернардинської лінії правлячого дому та столицею маркграфства Баден-Баден.
У 1570-1631 рр. місто було охоплене полюванням на відьом. 134 людини в місті та його нинішніх районах потрапили під суд над відьмами, і щонайменше 102 загинули. Остання страта відбулася в 1631 році, стратили Маргарету, дружину слюсаря Якоба Діоніса.Martin Burkart: Hexen und Hexenprozesse in Baden. Selbstverlag, Durmersheim 2009, S. 308–389.
Під час війни за Пфальцьку спадщину Баден-Баден був спалений французькими військами 24 серпня 1689 року, в результаті чого спа-операції припинилися.Stadtplan Baden-Baden, amtliche Ausgabe, Städtisches Vermessungs- und Liegenschaftsamt Baden-Baden, 1983. У 1705 році Людвіг Вільгельм Баден-Баденський переніс резиденцію до Раштату.
Завдяки наприкінці XVIII століття Баден-Баден був заново відкритий і згодом перетворений державою Баден на вишуканий оздоровчий курорт. Багато знатних гостей зробили це місце «літньою столицею Європи». Париж був «зимовою столицею». Були побудовані розкішні готелі, Кургауз (1821-1824) і казино (1810-1811), яке, однак, було знову закрито в 1872 році і знову відкрито в 1933-1943 рр. З 1858 року на проводяться міжнародні скачки. Спочатку вони були організовані першим туристичним підприємцем і меценатом та фінансувалися за рахунок прибутку від казино Баден-Бадена, орендарем якого він був. У 1872 році заснований того ж року Міжнародний клуб Баден-Бадена взявся за організацію скачок. Baden-Baden im 19. Jahrhundert
У 1844 році Магістральна залізниця Бадена з'єднала передмістя Ос із залізничною мережею. З на міський вокзал в 1845 році залізницю отримала і сама здравниця. З 1910 року в межах міста курсував баден-баденський трамвай, який в 1949-1971 рр. замінили тролейбуси.
, побудований в 1858 році, використовувався для курортних концертів до 1912 року. Сьогодні на його місці стоїть Курмушель. У 1863 році було створено округ Баден, який містив райони Ахерн, Баден, Бюль, Раштат та Гернсбах. Окружне управління Бадена було скасовано в 1924 році, але місто Баден-Баден було оголошено міським округом в 1939 році.