Індигена́т (від — «місцевий», «тубільний») — у Речі Посполитій привілей про визнання за шляхтичем-іноземцем шляхетства країни проживання (тобто, Речі Посполитої). Після процедури індигенату іноземець та його рід набували усі права і свободи місцевої шляхти. За всю історію Речі Посполитої індигенат отримали 413 іноземних родів. До 1578 року індигенат надавася рішенням короля і сейму, а після 1641 року — винятково сейму.
Роди 1566: Шембеки (німці) 1571: Гваньїні (італійці) 1598: Бальцери (німці) 1673: Гордони (шотландці) Шемберги (німці)
Див. також Натуралізація Нобілітація Скартабеллат
Джерела Гваньїні, Олександр. Хроніка європейської Сарматії / Відп. ред. В. А. Смолій; упорядк. та пер. з польської о. Ю. Мицика. — Київ: Києво-могилянська академія, 2007. — С. 7.