Цезу́ра (, від caedo — рубаю) — ритмічно-інтонаційна пауза в середині віршового рядка, яка розтинає його на дві, іноді три частини.

Класичний приклад симетричної цезури, що виникає безпосередньо після третьої стопи, — «Александрійські вірші» М. Зерова: Братерство давніх днів, // розкішне любе гроно! Озвися ти хоч раз // до вигнанця Назона (…).

Таку цезуру називають ще й великою, або медіаною, тому що вона має своє постійне місце у багатоскладових канонічних віршових формах (не лише в александрійському вірші, а й у тринадцятискладовому силабічному, в гекзаметрі). На відміну від античної версифікації, де цезура, як правило, припадає на середину стопи, в сучасній силабо-тоніці — навпаки — збігається з межею стопи, поділяючи віршовий рядок на дві асиметричні частини. Приміром, у п'ятистопному ямбі цезура вживається після другої стопи, у шестистопному — після третьої тощо: Твоя стріла // прошиє тонким свистом Ранкове скло // над степом запашним (Ю. Дараган).

Українській поезії притаманна також подвійна цезура: Живуть під мостом, // наче у казках, // квіти, дельфіни і тритони в густій і чорній, // мов смола, воді, // в страшних пивницях сто (…) (Б.-І. Антонич).

Тут перша цезура виконує роль медіани, а друга — малої цезури, або коротенької паузи. Цезури також розрізняються, як і клаузули, своїм закінченням. Принаймні акаталектичниій клаузулі, як в александрійському вірші, відповідає метрична (квантативна) цезура, каталектичній — ліпометрична, гіпердактилічній — гіперметрична. Так, ліпометрична цезура спостерігається, коли останній стопі віршового рядка бракує повноти метроструктури, тобто її усічено: Я йду по рейці, // і хитаюсь, Чи дійду до віку, // чи впаду. Ліс спинивсь. // Ліс, мов зелений заєць, Задивився // на мою ходу (М. Йогансен).

Гіперметрична цезура має подовжену стопу порівняно з іншими: Ніхто, ніяк, // нічим не спинить Людьми угноєний // прогрес (І. Світличний).

Цезура може пересуватися в межах рядка або змінювати своє розташування в межах стопи: І пішов я тоді // до Петлюри, бо у мене // штанів не було. Скільки нас, // отаких, // коло муру од червоної кулі // лягло (В. Сосюра).

Див. також Метроряд

Джерела

Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007 Посилання