Президентські вибори у США 2016 року відбулися у вівторок 8 листопада, і стали 58-ми виборами президента США. Виборці обрали президентських виборників, які, своєю чергою, оберуть нового президента і віцепрезидента США через колегію виборників. Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп отримав 306 голосів колегії при необхідних 270 та став 45-м президентом .

Обмеження термінів президентства, встановлене Двадцять другою поправкою до Конституції США, не дозволяє чинному президентові від Демократичної партії Бараку Обамі бути обраним на третій термін. Припускається, що президент Обама і віцепрезидент Джо Байден відбудуть залишки своїх термінів і в 2016 році вибори визначать 45-го президента і 48-го віцепрезидента Сполучених Штатів.

Серія відбулася в період з лютого по червень 2016 в шаховому порядку серед 50 штатів, в окрузі Колумбія і на територіях США. Цей процес відомий як непрямі вибори, коли виборці голосують за делегата на з'їзд політичної партії, який потім, своєю чергою, обирає кандидата в президенти від своєї партії. Бізнесмен і телеперсона Дональд Трамп став кандидатом у президенти від Республіканської партії 19 липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Техасу Тедом Крузом, губернатором Огайо Джоном Кейсіком, сенатором від Флориди Марко Рубіо і кількома іншими кандидатами на республіканських праймериз. Колишня держсекретар і сенатор від Нью-Йорку Гілларі Клінтон стала від Демократичної партії 26 липня 2016 року, після перемоги над сенатором від Вермонту Берні Сандерсом. Клінтон — перша жінка-кандидат у президенти, висунута великою політичною партією.

Різноманітні кандидати від третіх партій і незалежні кандидати також беруть участь у виборах. Двоє з них здобули у такій кількості штатів, що математично дає їм шанс перемогти на президентських виборах за ознаками великих національних опитувань: кандидат від Лібертаріанської партії, колишній губернатор штату Нью-Мексико Гері Джонсон і кандидат від Партії зелених Джилл Стайн; вони обидва були присутніми у великих національних опитуваннях громадської думки. Джонсон і Стайн також висувалися як кандидати в президенти від своєї партій на виборах 2012 року.

Загальні відомості

Стаття Друга Конституції передбачає, що Президент і Віцепрезидент Сполучених Штатів повинні бути природженими громадянами США, принаймні 35-річного віку, і жити в країні протягом не менш ніж 14-ти років. Кандидати в президенти найчастіше висуваються від однієї з різних політичних партій США, і в цьому випадку кожна зі сторін розробляє метод (наприклад, праймериз), щоб вибрати того, хто, на думку партії, найкраще підходить для висунення на цю посаду. Традиційно, праймериз — це непрямі вибори, в яких виборці голосують за делегата, який зобов'язується підтримати певного кандидата. Члени партії офіційно номінують кандидата для висунення від імені партії. Загальні вибори в листопаді також є непрямими, коли виборці голосують за членів Колегії виборників; ці виборники, своєю чергою, безпосередньо обирають президента і віцепрезидента.

Чинний президент — демократ і колишній сенатор від Іллінойсу Барак Обама — не має права переобиратися на третій термін через обмеження, накладені Двадцять другою поправкою до Конституції; відповідно до розділу 1 Двадцятої поправки, його термін закінчується о 12:00 EST 20 січня 2017 року.

Президентські вибори 2008 На Президентських виборах 2008 року Обама переміг республіканського сенатора Джона Маккейна з Аризони, отримавши 52.9 % голосів виборців і 68 % голосів виборників. Обама змінив республіканського президента Джорджа Буша, колишнього губернатора штату Техас, що відбув дві президентські каденції. З кінця 2009 року рейтингові компанії, такі як Gallup, реєстрували рейтинг схвалення президента Обами у межах від 40 до 50 відсотків. Аналітики, наприклад Ларрі Сабато (Larry Joseph Sabato), відзначили, що рейтинг схвалення Обами може впливати на кампанію 2016 року, допомагаючи або несучи шкоду кандидату від демократів.

Проміжні вибори 2010 На проміжних виборах у 2010 році Демократична партія зазнала значних втрат в Конгресі; республіканці отримали 63 місця в Палаті представників (таким чином, взявши під свій контроль Палату) і шість місць у Сенаті, попри збереження демократами абсолютної більшості. У результаті повторного зайняття республіканцями Палати Джон Бейнер став 61-м спікером Палати представників. Це зробило Обаму першим президентом за 16 років, який втратив підтримку Палати представників у першій половині свого першого терміну, на виборах, упродовж яких повільно відновлювалася економіка і зростала популярність руху чаювання.

Президентські вибори 2012 На виборах 2012 року чинний Президент США Барак Обама переміг колишнього губернатора штату Массачусетс Мітта Ромні, набравши 51.1 % голосів виборців і 332 (61.7 %) з 538 голосів виборників. Тим часом республіканці зберегли більшість місць у Палаті представників, незважаючи на незначні втрати, тоді як демократи збільшили свою більшість у Сенаті.

Розмови про виборчу кампанію–2016 почалася майже відразу після кампанії–2012: журнал «New York Magazine» оголосив про фактичний початок перегонів у статті, опублікованій 8 листопада 2012, через два дні після чергових виборів. Того ж дня у Politico вийшла стаття з передбаченням, що основне змагання 2016 року можуть розгорнутися між Гілларі Клінтон і колишнім губернатором Флориди Джебом Бушем, а Нью-Йорк Таймс випустила статтю, в якій потенційними кандидатами названі губернатор Нью-Джерсі Кріс Крістіта сенатор від того ж штату Корі Букер.

Проміжні вибори 2014 На проміжних виборах 2014 року явка виборців була найнижчою з 1942 року: проголосували всього 36 % виборців. Республіканці зберегли контроль над Палатою представників, посиливши свою більшість до рівня, найбільшого з 4 березня 1929, а також отримавши більшість у Сенаті.

Демократична партія

Праймериз

Колишня Держсекретар Гілларі Клінтон, яка також раніше працювала в Сенаті та була Першою леді Сполучених Штатів, стала першим демократом, хто формально запустив кампанію із висування на пост президента. Клінтон випустила відеозвернення про це 12 квітня 2015. У той час як Національне опитування громадської думки до президентських праймериз Демократичної партії, проведене 2015 року, показало, що Клінтон є найсильнішим претендентом на номінацію в кандидати від Демократичної партії на вибори–2016, вона стикнулася з проблемами зі сторони незалежного сенатора від Вермонту Берні Сандерса. Сандерс став другим значним кандидатом, коли 30 квітня він зробив офіційну заяву про те, що претендуватиме на номінацію від Демократичної партії. Дані вересневих опитувань показали звуження розриву між Клінтон і Сандерсом. 30 травня 2015 у демократичні перегони третім зі значних політичних діячів увійшов колишній губернатор Меріленду Мартін О'Меллі. Лінкольн Чейфі, колишній губернатор і незалежний сенатор-республіканець з Род-Айленду, висунув свою кандидатуру 3 червня 2015 і став четвертим значним демократом у перегонах. Колишній сенатор від Вірджинії Джим Вебб оголосив про себе як про кандидата 2 липня 2015 і став п'ятим значним претендентом від демократів. Колишній гарвардський професор права Лоуренс Лессіг став шостим і останнім значним претендентом від Демократичної партії, коди висунув свою кандидатуру 6 вересня 2015.

20 жовтня Джим Вебб заявив про свій вихід з демократичних праймериз, і що він вивчає потенційну перспективу незалежного висування. Наступного дня Віцепрезидент Джо Байден вирішив не йти на перегони, поклавши край місяцям спекуляцій, але заявивши: «Незважаючи на те, що я не буду кандидатом, я не буду мовчати». Чафі зняв свою кандидатуру 23 жовтня, заявивши, що він сподівається «покласти край нескінченним війнам і на початок нової ери для Сполучених Штатів і всього людства». Лоуренс Лессіг знявся 2 листопада, не зумівши кваліфікуватися на другий офіційний раунд демократичних дебатів, і цим звузив демократичне поле до Клінтон, О'Меллі, і Сандерса.

1 лютого 2016, у надзвичайно впертій боротьбі, Гілларі Клінтон виграла демократичні кокуси в Айові з 0.2 % переваги. Мартін О'Меллі вийшов з президентських перегонів, не вигравши того дня жодного делегата. Сандерс відігрався на праймериз у Нью-Гемпширі з 60 % голосів. У двох останніх лютневих змаганнях Гілларі Клінтон перемогла з 53 % голосів у Неваді та здобула вирішальну перемогу з 73 % голосів у Південній Кароліні. 1 березня одинадцять штатів брали участь у першому з чотирьох «супервівторкових» праймериз. Клінтон виграла Алабаму, Арканзас, Джорджію, Массачусетс, Теннессі, Техас і Вірджинію, здобувши 504-х делегатів, тоді як Сандерс виграв Колорадо, Міннесоту, Оклахому і свій рідний штат Вермонт, забезпечивши підтримку 340 делегатів. У наступні вихідні Сандерс виграв кокуси в Канзасі, Небрасці та Мені з перевагою в 15-30 процентних пунктів, тоді як Клінтон виграла праймериз Луїзіани з 71 % голосів. 8 березня Сандерс виграв праймериз Мічигану з невеликим відривом у 1.5 % (незважаючи на те, що ніколи не лідирував там раніше), випередивши опитування більш ніж 19 пунктів, тоді як Клінтон виграла праймериз Міссісіпі із 83 % голосів. 15 березня, на другому з чотирьох «супервівторків», Клінтон перемогла на праймериз у Флориді, Іллінойсі, Міссурі, Північній Кароліні й Огайо. У період з 22 березня по 9 квітня 2016 Сандерс виграв шість кокусів у штатах Айдахо, Юта, Аляска, Гаваї, Вашингтон і Вайомінг, а також праймериз Вісконсину, тоді як Клінтон виграла праймериз Аризони. 19 квітня Клінтон виграла праймериз Нью-Йорку з 58 % голосів. 26 квітня, у третьому з чотирьох «супервівторків», що його охрестили «Acela—праймериз», вона виграла змагання в Коннектикуті, Делавері, Меріленді та Пенсільванії, тоді як Сандерс виграв Род-Айленд. Протягом травня Сандерс подарував ще один сюрприз, здобувши перемогу на праймериз Індіани, а також виграв Західну Вірджинію й Орегон, тоді як Клінтон виграла кокуси острову Гуам і праймериз штату Кентуккі.

4-5 червня Клінтон здобула дві перемоги на кокусах Віргінських островів і праймериз Пуерто-Рико. 6 червня 2016 Associated Press і NBC News повідомили, що Клінтон стала після досягнення необхідної кількості делегатів, у тому числі гарантованих (pledged) і , для того, щоб забезпечити номінацію, ставши першою жінкою, яка коли-небудь висувалася на пост президента Сполучених Штатів від великої політичної партії. 7 червня Клінтон забезпечила більшість гарантованих делегатів після перемоги на праймериз у Каліфорнії, Нью-Джерсі, Нью-Мексико та Південній Дакоті, тоді як Сандерс виграв тільки Монтану й Північну Дакоту. 14 червня Клінтон також виграла остаточні передвибори у Вашингтоні, округ Колумбія. По завершенні цієї стадії виборчого процесу, Клінтон отримала 2204 гарантованих делегатів (54 % від загального числа), здобутих на преймеріз і кокусах, тоді як Сандерс отримав 1847 (46 %). З 714 негарантованих делегатів (або «суперделегатів»), голоси яких розподілялися на Демократичних національних зборах у липні (2016 DNC), Клінтон отримала схвалення 560-ти (78 %), тоді як Сандерс отримав 47 (7 %).

Хоча Сандерс офіційно не вибув з перегонів, 16 червня 2016 він оголосив, що його головною метою в найближчі місяці буде працювати з Клінтон, щоб перемогти Трампа на загальних виборах. 8 липня вибрані особи від штабів Клінтон, Сандерса і Національного комітету Демократичної партії погодили проєкт платформи партії. 12 липня Сандерс офіційно підтримав Клінтон на зібранні в Нью-Гемпширі, куди він з'явився разом із Клінтон. 22 липня, за три дні до початку Демократичних національних зборів, штаб Клінтон оголосив, що напарником Гілларі (кандидатом у віцепрезиденти) став сенатор від Вірджинії Тім Кейн. Клінтон першою жінкою-кандидатом у президенти, висунутою великою політичною партією.

Кандидати Пара Демократичної партії, 2016 у Президентиу Віцепрезиденти 67-маДержавний секретар США(2009—2013) Сенатор від Вірджинії(2013–до цього часу)Виборча кампанія

Інші значні кандидати