Радзивилівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Радзивилів (нині Радивилів).
Станом на 1885 рік складалася з 40 поселень, об'єднаних у 12 сільських громад. Населення — 8642 особи (4296 чоловічої статі та 4346 — жіночої), 625 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, десятин Сільських громад 6701 5416 Приватної власності 7314 2757 Казенної власності 10 — Іншої власності 373 226 Загалом 14398 8399+
Основні поселення волості Радзивилів — колишнє власницьке містечко, на Австрійському кордоні, за 40 верст від повітового міста, 1040 осіб, 97 дворів; станова квартира, волосне правління, 2 православних церкви, костел, 4 каплиці, синагога, 10 єврейських молитовних будинків, 2 притулки, станція залізниці, 6 постоялих дворів, 2 трактири, 5 постоялих будинків, 136 лавок, митниця, базар по неділях, 4 ярмарки. Батьків — колишнє власницьке село, 350 осіб, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин. Башарівка — колишнє державне і власницьке село при струмкові, 435 осіб, 54 двори, православна церква. Лев'ятинські Гаї (Немирівецька Гребля) — колишнє власницьке село, 250 осіб, 31 двір, православна церква. Опарипси — колишнє власницьке село, на Австрійському кордоні, 550 осіб, 70 дворів, православна церква, лавка. Перенятин — колишнє власницьке село, 230 осіб, 25 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин. Підзамче — колишнє власницьке село при струмкові, 295 осіб, 45 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок.
Після 1920 р.
Волость існувала до 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Радзівілув Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року. В 1921 р. складалася з 36 населених пунктів, налічувала 8 823 жителі (8 314 православних, 493 римо-католики, 3 євангелісти, 5 греко-католиків і 8 юдеїв)Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. .
1 січня 1925 р. ґміну Радзівіллув вилучено з Кременецького повіту і включено до Дубенського повіту.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 21 квітня 1934 р. територія міста Радивилів розширена за рахунок приєднання земель села Радивилів і частини військового селища Радивилів, вилучених із сільської ґміни РадивилівRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Radziwiłłowa w powiecie dubieńskim, województwie wołyńskiem. .
На 1936 рік гміна складалася з 20 громадWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 8-9 : Башарівка — село: Башарівка та хутори: Чорнобаї, Гніда, Круки, Лісовики I, Медівщина, Приски і Тарасова-Дубина; Батьків — село: Батьків та хутір: Довгані; Березина — село: Березини; Бугаївка — село: Бугаївка, селище: Балки та хутори: Гаї-Морозівські, Порохівня і Сарнова; Драньча-Польська — село: Драньча-Польська та хутір: Лісовики II; Драньча-Руська — село: Драньча-Руська та хутори: Байків, Дубова і Ступаки; Гаї-Лев'ятинські — село: Гаї-Лев'ятинські та хутори: Бардецьких і Гаї Малі; Копані — село: Копані та хутори: Хрести і Меляна; Круки — село: Круки; Лев'ятин — село: Лев'ятин та хутір: Суходоли; Немирівка — село: Немирівка, селище: Цибухів та хутори: Суходоли III і Стеблюки; Опарипси — село: Опарипси та хутір: Клекотів; Перенятин — село: Перенятин; Підлипки — село: Підлипки та хутори: Каплиця II, Казмірі й Нивка; Підзамче — село: Підзамче та хутори: Пархути і Вирики; Прокази — село: Прокази; Радивилів — селище: Радивилів та хутори: Білокриниця і Буди; Старики — село: Старики та хутір: Каплиця I; Стоянівка — село: Стоянівка; Воля-Пілсудського — село: Воля-Пілсудського.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Радивилівського району.
Джерела
Посилання