Го́шів () — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — (2011).
Розташування Гошів знаходиться за 6 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 85 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 5 км від державного кордону з Україною, при воєводській дорозі № 896. Колишнє бойківське село.
Історія
У 1420 р. король Владислав II Ягайло надав пустку Гошів Перемишльської землі Руського воєводства лицарю Івану Влашину.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1882 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувався 308 жителів, з них 281 греко-католик і 27 римо-католиків.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Устрики-Долішні. На 01.01.1939 в селі було 550 жителів, з них 480 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів і 30 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 42..
З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене у село Староварварівку (Олександрівський район, Сталінська область, УРСР)Нас називали «бандерами» ТСН, на їх місце переселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Церква В 1939 р. збудована дерев’яна церква св. О. Николая, була парафіяльною, належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Постала на місці та з матеріалу попереднього храму XVIII століття. Під час Другої світової війни була ще на завершеною та використовувалась як склад амуніції. Будівництво було остаточно завершено вже у 1947-1948 роках. Після виселення українців церква пустувала, поки в 1971 р. не пристосована під костел блаженної Броніслави. У 1977 р. ґонтове покриття даху замінили на бляшане.
Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії.
Примітки
Джерела
Метричні книги за період з 1870 по 1908 рр. — https://familysearch.org/search/image/index#uri=https%3A%2F%2Ffamilysearch.org%2Frecapi%2Fsord%2Fwaypoint%2FMCZP-Y43%3A180600901%2C193662501%3Fcc%3D1910265 — S. 169.