Газоконденсатно-нафтовий поклад (, ; ) — поклад, що містить газоконденсатну шапку і нафт. облямівку пром. значення. Складається з двох термодинамічно рівноважних фаз: газоподібної (в якій у промислово-значимій кількості присутні пари бензиногасових компонентів) і нафти.
Г.-н.п., як правило, поширені в ниж. частинах продуктивного розрізу нафтогазоносних басейнів. Нафта і конденсат близькі за вуглеводневим складом. Вихід конденсату для різних Г.-н.п. становить 50-1000 г/м3, тобто вищий, ніж у газоконденсатних покладах. Нафти цих покладів, як правило, низької густини (785—810 кг/м³), з високим виходом бензиногасових фракцій та низької смолистості (0,5 — 10).
У порівнянні із звичайними газоконденсатними покладами газова фаза Г.-н.п. відрізняється більш високим вмістом конденсату.
Для покладів характерні близькість нафт і конденсатів за вуглеводневим складом. Звичайно в газовій фазі Г.-н.п. концентруються більш легкокиплячі метанові вуглеводні (збагачені розгалуженими ізомерами), циклопентанові вуглеводні; вміст ароматичних вуглеводнів знижується. Вміст газового конденсату від склепінної частини покладу до газонафтового контакту звичайно збільшується в результаті впливу нафтових облямівок і росту пластового тиску. Паралельно змінюється склад конденсату — в ньому збільшується концентрація ароматичних вуглеводнів і знижується вихід легкокиплячих фракцій.
Вихід конденсату для різних Г.-н.п. змінюється від 50–100 до 1000 г/м3, тобто вище, ніж у газоконденсатних покладах без нафтових облямівок (при близьких термобаричних умовах залягання).
У формуванні нафтових облямівок Г.-.н.п. певну роль відіграють ретроградні процеси (зворотної конденсації і зворотного випаровування). У цих випадках облямівка утворюється в результаті випадання рідких вуглеводнів з газоконденсатної суміші після досягнення нею пастки і зниження тиску і температури нижче критичної або в самому газоконденсатному покладі в результаті зниження пластового тиску через витікання частини газу через покришку, при тектонічних процесах та ін. (нафтові облямівки газоконденсатного генезису). Нафти подібних покладів мають, як правило, низьку густину (785—810 кг/м3), високий вихід бензино-гасових фракцій (до 300°С 60–90 %), низьку смолистість (0,5–10 %). Інша група нафтових облямівок Г.-.н.п. утворюється в результаті надходження в нафтовий поклад високонапірного газу і зворотного випаровування частини легкокиплячих фракцій, які містяться в пастці нафти (т. зв. залишкові нафтові скупчення). В цьому випадку нафти (у порівнянні з нафтами однофазних покладів даного регіону) характеризуються відносно вищою густиною, меншим виходом світлих фракцій і більшим вмістом смолистих речовин. Можлива наявність в Г.-н.п. нафтових облямівок змішаного генезису.
Див. також
водонафтовий поклад, газонафтовий поклад, нафтові води Нафтовий збірний пункт Нафтовий промисел Нафтовилучення з пласта Нафтовіддача нафтового пласта Нафтогазова галузь Нафтогазове родовище Нафтогазовий комплекс Нафтогазовий поклад
морські нафтогазові промисли Нафтогазоконденсатне родовище Нафтогазоконденсатний поклад Нафтогазоматеринські породи Зона нафтогазонакопичення Нафтогазоносна область Нафтогазоносна провінція Нафтогазоносна світа Нафтогазоносна формація Нафтогазоносний басейн Нафтогазоносний комплекс
Нафтогазоносний пласт Нафтогазоносний район Нафтогазопромислова геологія Нафтогазовий сепаратор Нафтонасиченість пласта Нафтосховище Нафтовий збірний пункт Нафтовий пласт
Література