Вербі́вці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 29 липня 2015 у складі Теребовлянської міської громади.

Розташоване на берегах річки Звиняч, лівої притоки Перейми, за 32 км від центру громади і 23 км від найближчої залізничної станції Деренівка.

Населення — 744 особи (2015).

Історія Поблизу Вербівців виявлено археологічні пам'ятки неоліту, трипільської культури та культури кулястих амфор.

Згадка про село Вербів Теребовлянського повіту є з 15 лютого 1467 року (запис 3615, стор. 354). В цьому документі згадано також сусіднє село Скомроше (Skomrosch), причому обидва над р. Серетом. Під цією ж назвою (Wyerzbow) село із приналежністю до Теребовлянського повіту значиться в податковому документі за 1564 р. (c. 99) поряд із селами Звиняч (Zwynnyacz) і Буданів (Bodzanow, Budzanow). Пізніше назва села Вербів (Wyrzbow) змінена на Вербівці (Wirbuce), так воно вказане на карті Г.-Л. де Боплана (40-рр. 17 ст.), очевидно для уникнення плутанини із іншим Вербовим, що південніше Підгайців, вже в Галицькому повіті.

23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи.

Внаслідок поділу Польщі 1772 року відійшло до Австрійської імперії.

З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Буданівського повііту Чортківського округу.

На початку XIX століття в селі було організовано двокласову школу, а пізніше й чотирьохкласову. Особливо багато зробив для піднесення культурного рівня села о. Саврій Петро. Згодом багато його послідовників загинули у лавах УСС та ОУН-УПА.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Могильниця.

Протягом 1937—1938 рр. селяни Вербівець серйозно активізувалися, особливо молодь.

У 1939—1991 рр. у складі Радянського Союзу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610821, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати зареєстровано 513 виборців, явка 56,34 %, найбільше голосів віддано за Радикальну партію Олега Ляшка — 22,89 %, за «Слугу народу» — 18,31 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,08 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 24,64 %, за Олега Вітвіцького (Голос) — 22,50 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,86 %.

Мікротопоніми

поле МогилкиГорбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174.

Поширені прізвища

Підперигора, Адамів, Бербець, Кіналь, Корнага, Пітура, Сень, Сніжок.

Пам'ятки

(ранньозалізний час; черняхівська культура); (ранньозалізний час; черняхівська культура);

Є церква Перенесення Мощей святителя Миколая Чудотворця (1872; кам'яна), пам'ятник на честь скасування панщини, на якому зберігся напис «Ісусе Христе Сину Божий помилуй нас» (1848; відновлена 1995), пам'ятна таблиця з прізвищами односельців — січових стрільців і вояків УГА, які загинули за волю України 1914—1920 (1936; в приміщенні церкви).

Насипані могили:

УСС (1942; відновлена), Борцям за волю України (1990).

На розвилці доріг Теребовля-Білобожниця на встановлено пам'ятний знак воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988: пам'ятник — постать воїна на постаменті)Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, «фігуру» Матері Божої (1990).

, офіцера Українських січових стрільців;

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Відомі люди

Народилися

(1924—2006) — пілот-полковник Збройних сил Польської Народної Республіки, офіцер Національних військ протиповітряної оборони та Повітряних сил. Я. Головчук — заслужений артист України, співак, Новак Ярослав — український художник, М. Носатий — хоровий диригент.

Працювали Іван Сміян (нар. 1929) — український вчений у галузі медицини, педіатр; працював у місцевому ФАПі.

Примітки

Джерела