Андрі́й Сергі́йович Дрьо́мін (псевдо «Світляк»; 3 січня 1982, с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області — 10 серпня 2014, с. Третяки Іловайської міської громади Донецького району Донецької області) — український коваль, громадський активіст, член УНА-УНСО. Учасник російсько-української війни у чині рядового міліції, боєць-гранатометник батальйону «Азов».

Життєпис Народився 1982 року в селі Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області. Єдиний син у батьків-учителів, одружитися не встиг. Тривалий час проживали в Нововолинську, а потім перебралися до Великого Глибочка, де живуть батьки матері. Працював у кузні, займався художнім ковальством.

Був членом УНА-УНСО.

Брав участь в акції «Україна без Кучми» — від УНА-УНСО. Згодом — учасник Євромайдану з перших днів.

На російсько-український фронт поїхав добровольцем. Служив у одній чоті з чоловіком Тетяни Чорновол Миколою Березовим, з яким зналися давно. Також більш як 14 років був знайомий з Андрієм Юркевичем, обоє планували служити в одному батальйоні, але не сталося.

Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом у ході зіткнення з терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових: гармату й кулемет заклинило, заглух двигун БМП, по вояках почали стріляти з кулемета «Утьос» та снайпери, в ході бою двох військовиків убито, п'ятьох — поранено. Андрій Дрьомін отримав п'ять куль. Загинув разом із Миколою Березовим: той кинувся рятувати Андрія, але й сам потрапив під обстріл. Смертельних поранень зазнав Роман Сокуренко.

Похований у родинному селі на цвинтарі біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Вшанування пам'яті

Відзнаки 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно); почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно); «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності УкраїниЗвання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО // Тернопільська міська рада, 18 серпня..

У скульптурі 24 грудня 2014 року на будівлі Нововолинської ЗОШ № 4, де навчався майбутній воїн, було встановлено меморіальні дошки на честь Андрія Дрьоміна та іншого загиблого героя війни — Павла Попова, який загинув у бою під Волновахою.

9 квітня 2015 року у Нововолинську відбулось урочисте відкриття Стели Героям, на якій розміщені фотографії усіх жителів міста, які полягли під час Революції Гідності та війни на сході України: Сергія Байдовського, Романа Бірюкова, Сергія Бугайчука, Андрія Задорожнього, Ігоря Кантора, Андрія Комаристого, Павла Попова, Володимира Пушкарука, Олександра Свинчука та Андрія Дрьоміна.

3 січня 2016 року в Тернополі, на будинку № 51 по вулиці Соломії Крушельницької, де жив український Герой, відкрито й освячено меморіальну гранітну дошку.Софія Лінчевська. Пам'ятну стеллу бійцю батальйону «Азов» Андрію Дрьоміну відкрили у Тернополі // Вільне життя плюс, 5 січня 2016.

У 2018 році у Миргороді виготовили кований сонячний годинник з присвятою воїну-ковалю.

У літературі Андрій Дрьомін став прототипом казки Дзвінки ТорохтушкоПсевдонім Любові Бурак «Світлячок-охоронець». Події в казковому світі дуже нагадують українське сьогодення, а впевнений, щирий і з веселим норовом Світлячок разом з павучками, пташками, жучками та іншими мешканцями житнього поля борються із сараною, що хотіла зжерти посіви. // Телекомпанія TV-4, 27 травня 2015.

Див. також Список тернопільців, які загинули в російсько-українській війні (з 2014) Список загиблих у боях за Іловайськ Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 серпня — 23 серпня 2014)

Примітки

Джерела Оксана Смільська, Під снайперським вогнем, рятуючи один одного, загинули Микола Березовий і Андрій Дрьомін // Нова Тернопільська газета. — 2014. — № 30 (13–19 серп.). — С. 1, 11. Ябченко, І. Відлітають не тільки птахи // Вільне життя плюс. — 2014. — № 67 (20 серп.). — С. 7 — (Втрата). Ковальський вогник світла тане: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 4.

Посилання

Дзвінка Торохтушка. Війна забирає найкращих // Погляд, 10 серпня 2014. Світлий воїн Андрій Дрьомін («Світляк») повернувся додому… Героєм!.. // Місто, 13 серпня 2014. Служили два товариша // Обозреватель, 14 серпня 2014.