Вовк Василь Васильович ( , с. Руданське, Шаргородський район, Вінницька область) — український військовий, політичний та громадський діяч. Генерал-майор юстиції, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Експерт з питань державної безпеки. Почесний президент ФК «Нива» (м. Вінниця), почесний голова ГО «15 ГРОМАДА», співзасновник газети «15 Громада», координатор детективно-юридичної компанії «Василь Вовк і партнери», керівник ГО «Об'єднання слідчих України» та "Антикорупційний рух Василя Вовка".
З 01 червня 2026 року - Голова і лідер політичної партії "Альтернатива".
Життєпис Розслідував найрезонансніші кримінальні справи: контрабанда наркотичних засобів, зброї, вчинення терористичних актів, диверсій, державна зрада тощо.
Очолював Головне слідче управління СБУ під час війни з Росією, притягав до відповідальності сепаратистів, терористів, диверсантів, шпигунів тощо. Періодично брав участь в операціях в АТО, зокрема пов'язаних з визволенням викрадених українських бійців та заручників.
Освіта 1966—1976 — середня школа. 1977—1979 — служба в Збройних силах СРСР. 1983—1988 — слухач Вищої школи КДБ СРСР, слідчий факультет.
Кар'єра 1980—1983 — слюсар виробничого об'єднання «Жовтень» (Вінниця). 1988—2003 — слідчий, старший слідчий, старший слідчий в особливо важливих справах, начальник відділення Управління СБУ у Вінницькій області. Грудень 2003—травень 2005 — заступник начальника відділу, начальник відділу Головного слідчого управління СБ України. Травень 2005—листопад 2005 — відряджений на посаду заступника Голови Держмитслужби по боротьбі з контрабандою (із залишенням на військовій службі). Листопад 2005—липень 2007 — у розпорядженні Голови СБ України. Липень 2007—березень 2010 — заступник, перший заступник, начальник Головного слідчого управління СБ України. Березень 2010 — звільнений з посади указом Януковича, виведений у розпорядженні Голови СБУ. Листопад 2012 — звільнений з військової служби в органах СБ України. Лютий 2014—червень 2015 — перший заступник, начальник Головного слідчого управління СБ України (за рішенням суду поновлений на військовій службі в СБУ з листопада 2012). Червень 2015—по серпень 2017 року у розпорядженні Голови СБУ за посадою начальника Головного слідчого управління СБУ. Серпень 2019—вересень 2020 року — радник Голови Служби зовнішньої розвідки України.
Період керівництва в Слідчому управлінні СБУ Розслідував Голодомору 1932-33 років. СБУ розсекретила та відкрила вільний доступ до історичних архівів.
Розробив і провів операцію з визволенням бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа», яких утримували бойовики на чолі з російським спецназівцем Ігорем Стрелковим-Гіркиним. Генерал зустрічався з терористами в окупованому Слов'янську.
2004 — розслідував справу контрабанди до Ірану й Китаю крилатих ракет Х-55 і Х-55СМ, здатних нести ядерні боєголовки на відстань до 3.5 тис. км. Засуджено членів міжнародної злочинної групи торговців зброєю з України, Росії, ОАЕ та інших країн. Очолив розслідування збиття російським військовим екіпажем ЗРК «Бук» 17 липня 2014 року малайзійського пасажирського літака Боїнг 777. У серпні 2014 року став співголовою міжнародної групи з України, Нідерландів, Австралії, Бельгії й Малайзії. У вересні, жовтні, листопаді 2014 року, січні, березні 2015 року в Амстердамі, Утрехті, Бреді, Гаазі звітував про роботу українських слідчих та представляв плани роботи групи. Проводив перемовини щодо поліпшення ефективності розслідування з керівництвом прокуратури й поліції Нідерландів, Британії.
З липня 2014 — як експерт бере участь у переговорах тристоронньої контактної групи в форматі «Україна-Росія-ОБСЄ» у Мінську (липень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2014 року) та з майданчику ОБСЄ у Києві (постійно). За результатами роботи в цій групі, а також окремих операцій з волонтерськими організаціями звільнено сотні українських заручників, які утримувались терористами ДНР та ЛНР. 26 грудня 2014 року за результатами перемовин Вовка зі співробітниками ФСБ, представниками «ОРДЛО» та підписання останніми в Мінську особистих зобов'язань проведено наймасштабнішу операцію — одночасно звільнено 150 українських бранців, серед яких 77 бійців батальйону «Донбас».
З вересня 2014 — контролював роботу Міжвідомчого центру допомоги громадянам у питаннях звільнення заручників та пошуку зниклих безвісти. За період 2014—2015 р.р. завдяки діяльності Центру звільнено 2716 незаконно захоплених українських громадян.
Громадська робота З січня 2012 — почесний голова ГО «15 Громада», який опікується проблемами мешканців Мурованокуриловецького, Томашпільського, Тульчинського, Шаргородського, Чернівецького та інших районів Вінницької області
Під керівництвом Вовка втілено проєкти ГО «15 громада» — «Чиста криниця» та «Чиста громада», під час яких здійснено очистку кількох сотень криниць та навколишніх територій, водних середовищ; розроблено низку законопроєктів в аграрному секторі економіки та щодо меценатської допомоги; надано понад 1000 юридичних консультацій, зокрема для воїнів АТО та членів їхніх сімей.
Спортивна діяльність 2012—2015 — президент ФК «Руданські вовки», який пізніше перейменовано на ФК «15 громада» Команда «15 громада» здобула бронзові нагороди у Чемпіонаті Вінницької області з футболу серед аматорів (2012, 2015 р.) та виборола звання володаря Кубку Вінницької області з футболу сезону 2014/2015; дійшла до 1/8 Кубка України з футболу серед аматорів 2015 2016—2018 — Президент Спортивно-футбольного клубу «Нива-В» (Вінниця)
Літературна діяльність 2019 р. — співавтор книги «Поступ вінницького футболу. Зірки над „Нивою“», присвяченої 60-річчю вінницького професіонального футболу 2023 — автор книги «Політбюро похоронних послуг, або хто кому Рабінович?» 2024 — автор книги «Через Слов'янськ до Парижу воєнними тернами» (служба в СБУ у 2014—2015 рр.) 2025 — автор книги «Голодомор 1932—1933 років — Геноцид українського народу. Слідство і суд: Споборники і супротивники. Юридичні та політичні наслідки» (українською й англійською мовами) — про розслідування і судовий розгляд кримінальної справи у 2009—2010 роках.
Нагороди та відзнаки Орден Богдана Хмельницького (2010) — за розслідування справи про геноцид українського народу у 1932—1933 рр. Заслужений юрист України (2004 рік) — за розслідування кримінальної справи щодо контрабанди ракет Х-55 і Х-55СМ. Викриття з подальшим засудженням членів міжнародної злочинної групи торговців зброєю.
Особисте життя Дружина — Тетяна Вовк. Донька — Ангеліна Вовк. Син — Ігор Вовк.
Примітки
Посилання