Я́ак Йо́ала (; 26 червня 1950, Вільянді — 25 вересня 2014, Таллінн) — радянський та естонський співак, музикант, музичний педагог. Заслужений артист Естонської РСР (1980).
Творчість Особливо відомий у 1970—1980 роках. Виконував пісні естонською та російською мовами.
В 1970-х роках Йоала стає лауреатом міжнародних пісенних конкурсів. Найвідомішою піснею стала «Підберу музику» 1979 року. В 1988 році покинув естраду, а в 1990-х роках повністю припиняє концертну діяльність.
Біографія Народився 26 червня 1950 року в родині музикантів. З дитинства навчався грі на фортепіано і флейті.
Був змушений залишити навчання в Талліннському музичному училищі через свою відмову припинити виконання рок-музики. Строкову військову службу проходив у Таллінні в армійському ансамблі.
У другій половині 1960-x років Яак був бас-гітаристом і солістом різних естонських груп і ансамблів, до цього ж часу відносяться і перші його записи на радіо. У 1970 році виграв республіканський конкурс комсомольської пісні, рік по тому — конкурс молодих естрадних співаків.
Був солістом ансамблів «Lainer» і «Radar».
У 1970-ті роки неодноразово отримував премії різних конкурсів і фестивалів пісні. Вищим його досягненням стало завоювання спеціального призу журі на міжнародному конкурсі пісні в Сопоті в 1975 році. Співпрацював з найбільшими радянськими естрадними композиторами — Давидом Тухмановим, Олександром Зацепіним, Раймондом Паулсом, Віктором Рєзніковим та іншими.
Напередодні нового 1979 на радянському телебаченні пройшла прем'єра музичного телефільму «31 червня», в якому прозвучало кілька пісень у виконанні Яака Йоали. З цього часу до співака прийшла величезна популярність.
У 1970-х — 1980-х роках співак багато гастролював, брав участь у святкових концертах, знявся в декількох музичних фільмах (фільм-концерт «Olümpiaregati tähed / Зірки олімпійської регати» (ЦТ і ETV, 1980), «Jaak Joala. Estraaditähestik» (Eesti Televisioon, 1981), «Teisikud / Двійники» (Eesti Telefilm, 1982) і ін.) і телепередачах («Ранкова пошта», «Блакитний вогник»), неодноразово ставав лауреатом телевізійного фестивалю «Пісня року».
Йоала віртуозно володів різними музичними інструментами і іноді сам виконував інструментальні партії на записах власних пісень — збереглися записи його виконання на фортепіано, флейті, гітарі, ударних.
Муслім Магомаєв писав про співака: «Артистична зовнішність, помітна, саме естрадна манера співу, без нальоту вульгарності, часом видається за „естрадну специфіку“, без штампів, копіювання когось і чогось. А головне — голос яскравий, дзвінкий, наповнений, якою він вільно володіє; міцне співоче дихання, яким володіє далеко не кожен вокаліст — все це приваблює в ньому. Яак Йоала співає гарно, схвильовано, що називається, на нерві»Советская культура. — 1981. — № 35..
З 1988 року Яак покинув радянську сцену, а в середині 1990-х практично припинив концертні виступи.
Після відходу зі сцени був викладачем гри на гітарі в Талліннському музичному училищі.
У 2000 році був одним із засновників Естонського союзу виконавців — організації, що захищає авторські права естонських музикантів. Кілька років очолював його.
У 2002 році на телеканалі ТВС в авторському циклі Сергія Костіна «Хвіст комети» вийшла передача про Яака Йоалу.
Був продюсером молодих співаків, викладав вокал.
У 2005 році переніс перший інфаркт, у 2006 — інсульт і другий інфаркт. 17 травня 2011 року було госпіталізовано в кардіологічне відділення у зв'язку з третім інфарктом.
2011 року переніс інфаркт міокарда.
Помер 25 вересня 2014 році. Похований на Лісовому кладовищі Таллінна.
Фільмографія «31 червня» (1978, закадровий вокал) «Ритм, ритм, ритм» (1979, короткометражний) «Зірки олімпійської регати» / Olümpiaregati tähed (1980, музичний фільм; камео) «Двійники» / Teisikud (1982, музичний фільм; ''Тоомас Арінг, співак / Маті Уїбо, автогонщик) «І знову яблуні цвітуть» (1993, фільм-вистава)
Примітки
Посилання Помер відомий радянський музикант і співак Яак Йоала