Палац Ліхтенштейн — заміський бароковий палац династії Ліхтенштейнів, один з двох віденських палаців родини (інший — міський палац). Розміщений у 9 віденському районі Альзерґрунд. Поміж палацом і літнім палацом Бельведер розбитий парк, який з початку 2012 відкритий для відвідування. Частина приватного зібрання князів Ліхтенштейнів розміщені у картинній галереї палацу.
Історія Князь Ганс Адам I фон Ліхтенштейн купив у графа Ауерсперга 1687 сад на передмісті Відня . У південній частині ділянки він вирішив закласти палац, у північній броварню, селище . Він оголосив 1688 конкурс на проєкт палацу. У ньому брали участь Йоган Фішер фон Ерлах, Доменіко Россі, Доменіко Мартінеллі, чий проєкт 1692 затвердив князь. Будівництво вартістю понад 50.000 гульденів 1700 завершили. Оздобленням у 1710-х роках серед інших займався художник з Італії Андреа Поццо. Бароковий сад переробили 1820 у класицистичному стилі.
У палаці впродовж 1805—1938 років розміщувалась сімейна колекція династії Ліхтенштейнів, що була відкрита для відвідування. На час війни колекцію перевезли до нейтрального Ліхтенштейну. Впродовж 1960-х і 1970-х років палац Ліхтенштейнів здавався в оренду для мистецьких виставок. З 26 квітня 1979 тут розміщувались збірки музею «20er Haus», який переїхав 2001 до нової будівлі.
З 29 березня 2004 по кінець 2011 тут розміщувалась експозиція Музею Ліхтенштейнів з 1600 картин, скульптур, що відтворює 5 віків історії мистецтв. Її відвідувало за рік до 300.000 екскурсантів. Це одна з найбільших приватних збірок, чия основна частина зберігається у замку Вадуц і належить фонду князів Ліхтенштейну (). Колекція є одним з найбільших і найбільш цінних приватних колекцій творів мистецтва в світі, чия основна база в Вадуці (Ліхтенштейн) є. Як палацу, так само є колекція належить принца Ліхтенштейну фонду.
15 листопада 2011 було оголошено, що з січня 2012 припиняється відвідування палацу Ліхтенштейн, його регулярна робота як музею, а назва Музей Ліхтенштейнів більше не використовуватиметься. Експозиція буде доступною для груп з 2013 лише в «Ніч музеїв».Aus für Museumsbetrieb im Palais (нім.) У будівлі розміщуватиметься дирекція
Див. також Музей сучасного мистецтва (Відень) Бельведер (Відень)
Примітки
Джерела Helmuth Furch: Herr Meister Ambrosius Ferrethi, Heiligenkreuzer Untertan und Richter in Steinbruch an der Leitha. Gartenpalast Liechtenstein. In: Mitteilungen des Museums- und Kulturverein Kaisersteinbruch. Nr. 38, 1995, S. 43–45. (нім.) Bruno Grimschitz: Wiener Barockpaläste, Der Gartenpalast Liechtenstein in der Roßau. Wiener Verlag 1947, S. 6ff. (нім.) Johann Kräftner, Gottfried Knapp (Hrsg.): Liechtenstein Museum. Ein Haus für die Künste. Das Gartenpalais in der Rossau. Prestel, Wien 2004, ISBN 3-7913-3138-8. (нім.) Alfred Wolf: Alsergrund-Chronik. Von der Römerzeit bis zum Ende der Monarchie. Wolf, Wien 1981, ISBN 3-900447-00-4. (нім.)
Посилання Website Palais Liechtenstein (нім., англ.) Palais Liechtenstein auf planet-vienna.com (нім.) Gartenpalais Liechtenstein (нім.)
Шенбрунн