Гідроуда́рне бурі́ння (рос.гидроударное бурение, англ. hydropercussion drilling, нім. Wasserschlagbohren) — спосіб проходження глибоких свердловин, при якому руйнування породи у вибої здійснюється із застосуванням гідравлічних машин ударної дії (гідроударників).
Широке використання одержав з 1970-х рр. для буріння геолого-розвідувальних свердловин глиб. 200—1200 м.
Для Г.б. застосовують коронки діаметром 59-93 мм.
Розрізняють гідроударне буріння: обертальне-ударне з алмазними і твердосплавними коронками і гідроударно-ежекторне.
Література
Коцкулич Я. С., Кочкодан Я. М. Буріння нафтових і газових свердловин. — Коломия: 1999. — 504 с. Мислюк М. А., Рибчич І.Й, Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. — ТТ.1,2,3,4,5. Яремійчук Р.С, Возний В. Р. Основи гірничого виробництва. Підручник.-Київ, Українська книга, 2000.-с.360. ISBN 966-7327-52-3 Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с. Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.