Аласія або Алашія (сучасний Енгомі) — це назва, яку народи східного Середземномор'я у ІІ тис. до н.е., можливо, приписували острову Кіпру. Топонім засвідчено в низці королівських текстів і написівKnapp, A. B. (1996) Near Eastern texts and Aegean texts from the third to the first millennia BC: sources for the history of Cyprus. Altamont..
Вперше він з'являється на клинописних табличках ХІХ - XVII ст. до н.е. у Марі, Алалах та Вавилонії, які стосуються торгівлі та угод щодо міді або бронзи, що походять з Аласії. Більшість текстових згадок про Аласію походять з економічних та дипломатичних документів XVII - XII ст. до н.е., хоча жодна з них не була знайдена на Кіпрі. Також існує багато аккадських клинописних табличок, знайдених в Угариті та Амарні в долині Нілу (Амарнських листів), стосуються постачання міді з регіону Аласія. Інше королівське листування підтверджує регулярні комунікації Аласії, торгових посланців та дипломатичні зв'язки з Єгиптом, Угаритом та Хетами, тоді як хетські тексти вихваляються завоюванням землі АласіяKolotourou, K. (2012). Alashiya. The Encyclopedia of Ancient History. . Походи здійснювали Тудхаліяса IV та Суппілуліумаса II. Перший похід Тудхаліяса IV, підпорядкування острова і укладання договору з царем Аласії і його сановником-pidduri (KBo XII.39) був викликаний спробами хетів ввести ембарго на торгівлю Ассирії з країнами Східного Середземномор'я та Егеїди шляхом заборони вас. Цей похід слід розглядати в контексті хетто-ассірійського протистояння в перше десятиліття правління Тудхаліяса IV. Підкорення острова при Суппілуліумасі II було викликано необхідністю контролю над морськими шляхами, якими йшли транспорти із зерном до голодуючої Анатолії, та нейтралізації загрози їм з боку «народів моря».
З дипломатичних договорів і взаємних угод випливає, що Аласія була високорозвиненою, об'єднаною державою, якою правив один цар, принаймні протягом XIV - XIII ст. до н.е., і важливою військово-морською "базою" серед великих держав Східного Середземномор'я. Соціальні та економічні умови передбачали густонаселений і процвітаючий регіон на території Кіпру пізньої бронзової доби, де було поширено виробництво та експорт міді з широкою торгівельною мережею зі Сходом і Заходом. Це зробило острів більш привабливим варіантом для створення центру держави Аласії, ніж інші прибережні альтернативи в Кілікії та Північній Сирії.
Нещодавні петрографічні та хімічні дослідження листів з Амарни, надісланих з Аласії, вказують на те, що вони походять з району, розташованого на краю гір Троодос на Кіпрі. Ці результати вказують на відчутний матеріальний зв'язок між державою Аласія та островом. Епітет Alasiôtas, згаданий на двомовному написі з Тамасоса IV ст. до н.е., надає додаткове підтвердження ідентифікації Аласії з Кіпром. У лінійному письмі Б з'являються етнічні прикметні/особисті імена «Alasijos» і «Kyprios», що правдоподібно свідчить про те, що ці два топоніми були відомі на Кіпрі, причому перша використовувалася на сході, а друга - на заході.
Дослідження сучасних істориків показали, що глина, на якій написані листи правителя Аласії єгипетському фараонові, видобувалася на острові Кіпр, з родовищ поблизу сучасних міст Калавасос й Аласа, тому переважна більшість сучасних істориків ототожнюють Аласію з Кіпром, де в зазначений період існували держави спочатку мінойців, потім тевкрів (ті та інші використовували кіпро-мінойське письмо).
Те, що Кіпр називався «Аласія», підтверджується написом «Аполлон Аласіотський» («ΑΠΟΛ(Λ)ΩΝ ΤΩΙ ΑΛΑΣΙΩΤΑΙ»), виявленого на постаменті статуї скульптури Плітоса, яке Апсасомос присвятив Аполлонові з Аласоти.
Правителі Аласії З правителів Аласії відомі лише двоє. Це Кушмешуша, сучасник царя Угариту Нікмаду III (кін. XIII ст. до н. е.), та Хатіба, згадуваний (близько 1050 р. до н. е.) у звіті про подорож у країнах Левантійського узбережжя єгиптянина Уну-Амона. Цариця (чи принцеса) Хатіба була сучасницею правителя Верхнього Єгипту Херіхора і царя Єгипту Смєндєса (Несубанебджеда).
Примітки
Література Armstrong, K. M. (2003) Settlement Hierarchy and The Location of Alashiya on Cyprus . Unpublished MA dissertation, University of Cincinnati. Knapp, A. B. ed. (1996) Near Eastern and Aegean Texts from the Third to the First Millennia BC. (Translations of all 122 Bronze Age and early Iron Age texts referring to «Alashiya»). ISBN 0-9651704-2-X Knapp, A. B. (1997) The Archaeology of Late Bronze Age Cypriot Society. ISBN 0-85261-573-6 Knapp, A. B. (2008) Prehistoric and protohistoric Cyprus. Oxford. Goren, Y. (1993) et al. The Location of Alashiya Petrographic analysis of the tablets. American Journal of Archaeology 107:233-255 Goren, Y. et al. (2003) “The location of Alashiya: new evidence from petrographic investigation of Alashiyan tablets from El-Amarna and Ugarit.” American Journal of Archaeology 107, 2: 233–55. Holmes Y. L. (1971) “The location of Alashiya.” Journal of the American Oriental Society 91: 426–9. Masson, O. (1990) “Un vieux problème: Alasia = Chypre.” Revue des e´tudes grecques 103: 231–5. Merillees, R. (1987) Alashia revisited. Paris. Kolotourou, K. (2012). Alashiya. The Encyclopedia of Ancient History.
Посилання
Ancient Cyprus Cyprus in the Late Bronze Age Letter from the king of Alasiya The Amarna Letters
Див. також Історія Кіпру