Монастир Святого Хреста () — один зі старовинних християнських монастирів, культурна та історична спадщина Кіпру. Храм заснований у 210 році, а монастир заснований у IV столітті імператрицею ОленоюМонастырь Ставровýни (Святого Креста) , матір'ю візантійського імператора Костянтина Великого. Місцева назва «Ставровуні» походить від «ставрос» — у перекладі «хрест», та «вуно» — гора (хрест гори). Після руйнування — відновлювався. Належить Кіпрській православній церкві (район митрополії Лімасолу). Розташований у селищі Омодос у Республіці Кіпр. Донині є дуже популярним місцем відвідування туристів й паломників. Зазначений монастир перетворився на діючу парафіяльну церквуΜΟΝΑΣΤΗΡΙ ΤΙΜΙΟΥ ΣΤΑΥΡΟΥ .

Раніше там було язичницьке святилище. За легендою мешканці сусідніх сіл помітили вогонь у кущах (неопалиму купину), і на світанку вони помічали на тому місці вогонь кілька ночей підряд. І на розкопаному там місці місцеві мешканці виявили печеру та віднайшли хрест (зберігається в монастирі серед інших реліквій)Holy Cross (Timios Stavros) Church . Над печерою побудували церкву. На тому місці згодом спорудили монастир (до 327 року часу відвідування царицею Оленою). І утворилося більше поселення людей навколо монастиря. Протягом наступних років церква була розширена і перетворена на монастир з багатьма монахами, які були за походженням не лише з Кіпру, але і з-за кордону Кіпру.

З особистої ініціативи святої Олени у дарунок церкві до монастиря потрапили та зберігаються реліквії: частки від хреста на якому був розіп'ятий Ісус Христос (інкрустовані в коштовний хрест для богослужіння); частини мотузок «Аґіос Канавос» («Свята мотузка з пеньки») або «Аґіо Скініо» («Свята мотузка»), чим був прив'язаний до хреста Ісус Христос після пробиття цвяхами, щоби вага власного тіла не послужила падінню з хреста, у наслідку розриву м'яких тканин тіла від металевих цвяхів (інкрустоване в коштовний хрест для богослужіння, є єдиною такою збереженою реліквією в світі); мощі святого апостола Пилипа (голова інкрустована в коштовну раку, з особистою печаткою імператора Феодосія Великого та імператора Іраклія). Череп святого апостола Пилипа потім тримали в Константинополі до 31 липня 1204 р. Після нападу франків (Четвертий хрестовий похід) вказані мощі перевезено у селище Арсіноя () біля Пафосу. Після викрадення коштовної раки від мощей у 1735–1770 рр. за допомогою єпископа Пафосу Панаретоса для більшої безпеки череп апостола був перенесений у нинішню церкву Святого Хреста селища Омодос (до 1788 р.); частинки мощей святителя Миколая Чудотворця, великомучениці Варвари, великомучениці Марини, священномученика Харлампія, великомученика і цілителя Пантелеймона, святого мученика Трифона; мощі 26 святих (див. їх список на ілюстрації англійською), камінь з Голгофи та інше.

Після багатьох чудес Хреста серед віруючих християн популярність цього монастиря зростала, він став одним з основних місць паломництва. Після хрестових походів у 1192–1571 рр. православні ченці були вигнані з монастиря і до 1471 р. перебував монастир у володінні римо-католицьких бенедиктинців. У 1426 році монастир був розграбований мусульманами під час одної єгипетської навали. Влітку 1570 р. на Кіпр окупували турки-оттомани. Завойовники розорили цю обитель Святого Хреста, а більшість чернецтва й мирян, котрі ховалися в монастирі, прийняли від них мученицьку смерть або були полонені ними. Під час панування Османської імперії панування монастир не припиняв свого життя: кіпріотам вдалося отримати у турецької окупаційної влади дозвіл на викуп захоплених монастирів. Близько 1700 р. монастир отримав привілеї від султана. У 1757 р. монастир був облаштований водяною цистерною та фонтаном монахом Германосом (розташоване на південно-західнім краю монастиря). Монастир мав нерухомість у Стамбулі та Російській імперії. У 1817 р. був позолочений іконостас церкви, отримано у дар з Російської імперії ікону (з написом старослов'янською мовою). У 1820-х рр. монастир був розбудований під юрисдикцією єпископа Пафосу Крісантоса. Зали та коридори монастиря були прикрашені різьбленим деревом у стилі рококо. Зразки ксилографії тут є найбільшими зі збережених на Кіпрі. Цей монастир допомагав таємній патріотичній грецькій організації «Філікі Етерія», що виникла в Україні та підгодовувала Грецьку революцію 1821 року. Зберігся дзвін подарований Досітеосом (Досіфеєм) у 1812 р., що лунав першим на Кіпрі в роки турецької окупації, як допомога монастиря земляцтву для Великої грецької революції 1821 р.. За що грецьке християнське духовенство та мирян цього храму мусульмани турки стратили обезголовленням 10 липня 1821 р. в місті Нікосії, разом з митрополитами Пафосу, Кітіону і Кіренії (Хрізантом, Мелетієм і Лаврентієм), архієпископом Нової Юстиніани й цілого Кіпру Кипріаном. У 1850 р. церква була відремонтована прийнявши свій нинішній вигляд; розписи допомагали робити художники з Російської імперії. Британське колоніальне правління у 1878–1960 роках принесло чергові випробування парафіянам храму цього монастиря. У 1917 р. майно монастиря було розділене жителями селища Омодос. Кілька років по тому монастир залишили останні ченці, й перетворено монастир на місцеву парохію. Останні розписи храму та монастиря робив грецький іконописець Отон Явопулос. До 1983 р. в монастирі не було електрики, телефону чи водопроводу. Водою монастир забезпечувався тільки за допомогою цистерн збору дощової води.

Галерея

Примітки

Джерела ks. Bendza M., ks. Szymaniak A.: Starożytne patriarchaty prawosławne. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2005, s. 136. ISBN 83-7431-060-X

Посилання

ΜΟΝΑΣΤΗΡΙ ΤΙΜΙΟΥ ΣΤΑΥΡΟΥ Ομόδους Holy Cross (Timios Stavros) Church Omodos Village Omodos ('Ομοδος) Holy Cross Monastery In Omodos, Cyprus Saint Helena Brings the Holy Cross to Cyprus Timios Stavros Church (Omodos) CHURCH OF HOLY CROSS AT OMODHOS VILLAGE Монастырь Ставровýни (Святого Креста)