Мико́ла Микола́йович Цицю́рський (нар. 9 вересня 1955, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 3 лютого 2024) — український воєначальник, генерал-полковник (2007), перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України (2005–2009), командуючий 38-м армійським корпусом (1999–2003). Державний службовець V рангу.

Життєпис Микола Цицюрський народився 9 вересня 1955 року у Вінницькій області.

У 1976 році закінчив Ленінградське загальновійськове командне училище імені С. М. Кірова. Протягом трьох років після закінчення навчання обіймав посаду командира мотострілецького взводу.

У 1986 році закінчив загальновійськовий факультет Військової академії імені М. В. Фрунзе. Протягом 1979–1998 років проходив службу на посадах командира мотострілецької роти, начальника штабу мотострілецького батальйону, заступника командира мотострілецького полку, начальника штабу окремого навчального центру підготовки молодших спеціалістів, командира механізованої бригади та командира 72-ї механізованої дивізії.

23 серпня 1995 року присвоєно військове звання генерал-майора.

У 1998 році закінчив факультет підготовки спеціалістів оперативно-стратегічного рівня Академії збройних сил України та обійняв посаду начальника штабу 13-го армійського корпусу, де прослужив до 1999 року.

У 1999—2003 роках командував 38-м армійським корпусом, після розформування якого перейшов на посаду начальника штабу Південного оперативного командування.

З 2005 по 2009 рік — перший заступник начальника Генерального штабу ЗС України.

21 серпня 2007 року присвоєно військове звання генерал-полковника.

Входив до складу Міжвідомчої координаційної комісії Антитерористичного центру при СБУ та української частини Підкомітету з питань безпеки українсько-російської міждержавної комісії.

Звільнений з військової служби за станом здоров'я 3 березня 2009 року.

29 липня 2009 року Миколу Цицюрського було призначено першим заступником Голови Державного комітету України у справах ветеранів. 23 вересня того ж року йому було присвоєно V ранг державного службовця. Звільнений з посади 16 червня 2011 року.

Помер 3 лютого 2024 року внаслідок хвороби. Похований 6 лютого 2024 року у Білій Церкві.

Нагороди Орден Богдана Хмельницького II ступеня (3 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 17-ї річниці Збройних Сил України Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 лютого 2005) — за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України, високий професіоналізм

Примітки

Посилання