Сергі́й Па́влович Дерка́ч (1973—2014) — підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1973 року в Івано-Франківську, в родині військовослужбовця. Закінчив 9 класів середньої школи (у 1989 р.) та Прилуцьке медичне училище (у 1993 р.). Від 1993 року в лавах Збройних сил України. 1998 року закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «метеорологічне забезпечення систем та комплексів». З червня 1998-го проходив службу на офіцерських посадах, у тому числі в 38-му об'єднаному навчальному центрі Повітряних сил ЗСУ.
З грудня 2013 року — заступник командира 3-го танкового батальйону по роботі з особовим складом 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. З червня 2014-го брав участь у боях на сході України. 30 липня 2014-го біля села Шишкове під Луганськом машина, в якій перебував Сергій Деркач, підірвалася на фугасній міні. Внаслідок підриву здетонували боєзапаси, які перевозили в автомобілі. Сергій загинув на місці разом із водієм Володимиром Моісеєнком (родом з Ічнянського району).
1 серпня 2014 року похований в Прилуках.
Вдома залишилась дружина Віта й діти — восьмирічна Аліна та чотирирічна Діана. Сім'я полеглого мешкає в гуртожитку військової частини у смт Гончарівське.
Нагороди та вшанування 8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 26 жовтня 2016 року встановлено меморіальну дошку на фасаді Прилуцького медичного училищаЩе один пам'ятний знак загиблому воїну відкрили на Чернігівщині 11 травня 2016 року наказом Міністра оборони України присвоєно чергове військове звання — підполковник (посмертно).
Примітки
Джерела Указ Президента № 708/2014 Деркач Сергій Павлович В Прилуках поховали Сергія Деркача, що загинув на Луганщині Чернігівська ОДА Книга пам'яті Український Меморіал