Сватоплук Чех (, 21 лютого 1846 — 23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.
Життєпис Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.
Творчість Сватоплук Чех відомий як автор численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).
Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878—1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).
За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).
У великому прозовому творі Чеха — «Подорож пана Броучека у XV сторіччя» (1888 рік), постає чеський буржуа XIX ст., що дивним чином опинився у минулому за доби гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема негативно зображено персонажів буржуа.
Українською мовою ряд творів Чеха переклали І. Франко, М. Рильський, Борис Тен, Г. Кочур, С. Сакидон та ін. В. Назарець.
Див. також Чеська література
Примітки
Джерела Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.
Література Гумор як жанротворчий фактор. Броучекіада Сватоплука Чеха — жанрово-структурні новації // Жанр, жанрова система у просторі літературознавства: монографія / Н. Копистянська. — Л. : ПАІС, 2005. — С. 121—126.
Посилання