Лади́чин — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на березі р. Нішла (Водава).
Було адміністративним центром Ладичинської сільської ради до 15 серпня 2015. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
Населення — 1208 осіб (2001).
Поблизу села є сірчані джерела.
Географія Село Ладичин розташоване за 20 км на південь від Тернополя і 4 км на південний захід від Микулинець у широкому яру малої річки Нішла (в народі назва Водава).
Від села починаються славні Теребовлянські каменоломні червоного пісковика. Територія села багата на камінь, пісок, глину та торф. Найбільше багатство — чорнозем. На Ладичинських полях є сірчані джерела.
Походження назви Назва походить, можливо, від імені богині Лади. За легендами, тут був її храм.
Інший варіант походження назви: Ладичин — спотворене «Владичин» (свідчило про те, що село належало «владиці», тобто єпископу).
Історія
Поблизу Ладичина виявлено археологічні пам'ятки скіфського та давньоруського часів.
Історія Ладичина починається від 8 ст., коли він був прикордонним городищем Теребовлянського князівства.
Згадується як Владичин (Wladiczin) 18 листопада 1454 року в книгах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.239, № 2729а .
14-15 ст. — Ладичин згадано як важливий оборонний пункт і, очевидно, до 16 ст. мав міський статус. Від 1564 зафіксоване як село.
З середини 1850-х років та до адміністративної реформи 1867 року село належало до Микулинецького повіту.
У XIX — першій третині XX ст. діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Січ», «Сокіл», «Братство тверезості».
Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства і 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. .
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Ладичин включено до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни МикулинціRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. .
На 1 січня 1939-го в селі з 2180 жителів було 1310 українців-грекокатоликів, 720 українців-латинників, 20 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 91..
Було адміністративним центром Ладичинської сільської ради до 15 серпня 2015.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
З 2014 року в селі діє волонтерський центр.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610845, розташована у приміщенні сільської ради.
Результати зареєстровано 870 виборців, явка 54,14%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 36,93%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,17%, за «Голос» — 10,15%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 23,30%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 23,08%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 19,56%.
Релігія
церква Різдва Пресвятої Богородиці (1815, мурована, УГКЦ), костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1922), «фігура» Матері Божої на честь заснування Братства тверезості (1875). Фігура на честь святих Верховних апостолів Петра і Павла.
Пам'ятки Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипана символічна могила борцям за волю України.
Соціальна сфера Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 4 торговельні заклади.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська120699.34%російська60.50%білоруська10.08%румунська10.08%Усього1208100%
Відомі люди
Народилися Степан Вадзюк — український вчений у галузі медицини; П. Курєвич — громадський діяч, співак; Осип Станимир — військовик; Роман Фуртак — сценарист.
Працювали Багатолітнім парохом Ладичина був о. Михайло Світенький (пом. 1937), громадський діяч, журналіст, блискучий промовець (його називали «українським Золотоустом»), меценат літературного об'єднання «Молода Муза».
Примітки
Джерела
Ладичин [Текст] / О. Фуртак // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 412-415. Метрична книга народжень за 1877-1900 роки. Лощиновка, Конопновка і Ладичин. https://www.familysearch.org/records/images/image-details?page=1&place=7919292&rmsId=M9MK-7J1&imageIndex=2&singleView=true Млин, якому понад 100 років [Текст] : [знаходиться у с. Ладичин Микулинец. ОТГ] / Б. Боденчук // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — №39 (25 верес.). — С. 4 : фот. "Ідея української державності – невмируща" [Текст] / М. Тишкевич // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 19 (08 трав.). — С. 6 : фот.
Посилання
Неофіційний сайт села Ладичин. Історія