Висоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Висоцьк.
У складі Російської імперії Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7768 осіб (3861 чоловічої статі та 3907 — жіночої), 518 дворових господарства.
Основні поселення волості: Висоцьк — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 160 верст від повітового міста, 1040 осіб, 125 дворів; волосне правління; православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, 5 ярмарок, 2 водяних млини. За 2 версти — колонія Софіївка із кирхою. За 4 версти — садиба Бродець з винокурним заводом та кінним млином. За 25 верст — смоляний завод. Біла — колишнє власницьке село, 320 осіб, 28 дворів, кладовищенська каплиця, водяний млин. Велюнь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 517 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, кінний млин. Золоте — колишнє власницьке село при річці Став, 427 осіб, 52 двори, кладовищенська каплиця, постоялий будинок, водяний млин. Лютинськ — колишнє власницьке село при озері Глинище, 525 осіб, 50 дворів, кладовищенська каплиця. Озери — колишнє власницьке село при озері Велике, 540 осіб, 51 двір, православна церква, водяний млин, цегельний завод. Удрицьк — колишнє власницьке село при річці Горинь, 227 осіб, 22 двори, каплиця, водяний млин, вітряк, кінний млин.
У складі Польщі
Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Висоцк і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Висоцьк.
1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька ґміна вилучена з Сарненського повіту і включена до Столінського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. .
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 рокуRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 до ґміни Висоцьк включена більшість території ліквідованої ґміни Теребєжув (крім сіл: Бухличі, Будимля, Глинка, Ольмани, Переброди, Смородськ, Вороння, Теребежів та колоній: Ольманські Кошари й Могильне).
На 1935 рік ґміна складалася з громад:
Біла село Біла залізнична станція Біла хутір Перса Хилін селище Хилін Деревна село Деревна фільварок Деревна смолярня Язвінка Городище село Городище хутір Гумно Озери село Озери хутори: Бервочкі, Більськ, Букатиця, Хомче, Червень, Дежа, Дубно, Дубова, Горнатиця, Кобилище, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лучище, Мокре, Нивки, Осодруш, Осівці, Островське, Перса, Под'яйвениця, Підсік, Поктонка, Повтюкі, Ракувка, Різки, Ричина, Садище, Струшко, Ступище, Свиниця, Верпта, Вісре, Ворсинське, Заброддя, Задоліріє, Закопань, Закруж'є, Закупче, Заморський, Зарудове, Заселище фільварок Озери лісничівки: Штамбон, Забільська Лютинськ село Лютинськ хутір Кошари лісничівка Рівчаки Людинь села: Людинь, Пузня хутір Низини Миляч село Миляч фільварок Миляч-Жадень Озерськ село Озерськ лісничівки: Біла Гора, Лещериське, Озерськ смолярня Броди (Сікалюха) Рудня село Рудня хутір Правосудівка Річиця село Річиця хутір Персквір Шахи хутори: Шахи, Небивальське, Прилоп лісничівка Гранкі Тумень село Тумень хутори: Кам'яна Нива, Кам'яний Острів, Карпова Нива, Кощич, Любоницьк, Пхичин, Подліп'є, Станіславів, Старий Слад, Великий Ліс лісничівка Калиповець фільварки: Любоницьк, Остапово-Любоницьк Удрицьк село Удрицьк хутори: Бірки, Любиша, Остне, Подсуш'є залізнична станція Удрицьк Велюнь село Велюнь хутори: Козаки, Загробля лісничівка Велюнь Висоцьк міське селище Висоцьк село Висоцьк хутори: Бродець, Чорновирка, Борек, Осов'я, Пасіка фільварок Висоцьк Заморочення село Заморочення хутір Заморочення лісничівки: Заморочення, Пруд, В'ясовець Софіївка колонія Софіївка Золоте село Золоте хутори: Золоте, Вигон, Ястжемблі, Садовне смолярня Верх Нового Острова Жадень село Жадень хутори: Хочин, Хочин Миляцький, Баранець, Висока Заросля
У складі СРСР 27 листопада 1939 року Висоцька волость включена до Сарненського повіту УРСР у процесі випрямлення кордону з БРСРУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . 17 січня 1940 року ґміна ліквідована через утворення Висоцького району.
Населення Станом на 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 1973 будинки та 11 620 мешканців, з них: 5699 чоловіків та 5921 жінка; 10 927 православних, 397 юдеїв, 158 євангельських християн, 132 римо-католика, 4 греко-католики та 2 будисти; 9275 українців, 1773 поляки, 299 євреїв, 154 німці, 86 білорусів та 42 росіянина.
Посилання
Джерела