Мі́дно-ні́келевий сплав або купроні́кель () — однофазний сплав на основі співмірних кількостей міді (Cu) й нікелю (Ni) та може містити у невеликих кількостях інші компоненти такі як кремній, залізо, алюміній або марганець.
Загальна характеристика Мідно-нікелеві сплави характеризуються високими міцністю, жаротривкістю а також, стійкістю до корозії у прісній та морській воді, сухих газах та атмосфері. Із зростанням вмісту нікелю корозійна стійкість та міцність сплавів зростають. Вони добре обробляються у холодному і гарячому стані. Сплави характеризуються великим електричним опором. Колір від світло-сріблястого до м'якого золотаво-рожевого, обумовлений співвідношенням у сплаві міді й нікелю.
Мідно-нікелеві сплави постачаються як продукт оброки тиском у вигляді: бляхи, дроту, прутків, смуг і труб. Вимоги до складу сплавів групи мідно-нікелевих сплавів регламентуються міждержавним стандартом ГОСТ 492–2006 ГОСТ 492–2006 Никель, сплавы никелевые и медно-никелевые, обрабатываемые давлением. Марки..
Класифікація й використання За призначенням мідно-нікелеві сплави поділяють на дві групи: конструкційні і електротехнічні.
До конструкційних мідно-нікелевих сплавів належать високоміцні корозійностійкі сплави: мельхіор (двоскладниковий) (купронікель двоскладниковий) — МН95-5 (за стандартами ISO CuNi5), МН16 (сплав ТБ), МН19 (CuNi19) i МН25 (CuNi25), що використовуються для карбування монет та виготовлення спеціальних виробів (посуду, творів мистецтва тощо); мельхіор (залізо-марганцевий купронікель) — МНЖ5-1 (CuNi5FeMn), МНЖМц10-1-1 (CuNi10FeMn) i МНЖМц30-1-1 (CuNi30MnFe), що знайшли застосування для виготовлення трубопроводів для хімічно агресивних рідин у приладобудуванні та конденсаторних труб, маслоохолодників, трубних систем кондиціонерів; марганцевий купронікель — МНМц40-1,5 (CuNi40Mn, константан) й МНМц43-0,5 (CuNi44Mn, копель) — для термопар та компенсаційних провідників, резисторів та при виготовленні електровакуумних ламп; куніаль (купронікель алюмінієвий) — МНА13-3 (CuNi13Al3, куніаль А), МНА6-1,5 (CuNi6Al2, куніаль Б) — для виробів підвищеної міцності у машино- та суднобудуванні; нейзильбер (купронікель цинковий) — МНЦ15-20, МНЦ18-20, МНЦ18-27 — для виготовлення пружних елементів; монель-метал — НМЖМц28-2,5-1,5 (NiCu30) — для виготовлення корозієстійких деталей. До електротехнічних мідно-нікелевих сплавів належать сплави, що мають великий електричний опір та певні термоелектричні властивості: константан — сплав міді (основний компонент) з нікелем (40 %), марганцем (1,5 %) і домішками деяких інших елементів. Сплав має високий питомий опір, характеризується сталістю електричного опору при зміні температури і високу термоЕРС в парі з нікелем, залізом, міддю; манганин — термостабільний сплав на основі міді (близько 85 %) з додаванням марганцю (Mn) (11,5—13,5 %) та нікелю (Ni) (2,5—3,5 %). Характеризується надзвичайно малою зміною електричного опору в області кімнатних температур; копель — сплав, що складається з таких елементів: Ni (42,5…44 %); Fe (0,15 %); Mn (0,1…1,0 %) решта Cu (марка: МНМц 43-0,5); нікелін — сплав міді (65-67 % Cu) з нікелем (25-35 % Ni) із домішками марганцю (0,4-0,6 % Mn), заліза і цинку. Характеризується великим питомим електричним опором, який незначно змінюється з температурою, і стійкістю проти корозії.
Див. також Нікелін (сплав)
Примітки
Джерела Ульянин Е. А., Свистунова Т. В., Левин Ф. Л. Коррозионностойкие сплавы на основе железа и никеля. — М.: Металлургия, 1986. — 263 с. Леонтьєв В. О. Електротехнічні матеріали: навчальний посібник / В. О. Леонтьєв, С. В. Бевз, В. А. Видмиш. — Вінниця: ВНТУ, 2013. — 122 с.