Окси́д ка́дмію — неорганічна бінарна сполука складу CdO. Являє собою коричневу кристалічну або ж аморфну речовину. Має слабкі амфотерні властивості.
Поширення у природі Основним природним джерелом оксиду кадмію є мінерал монтепоніт. Зустрічається також як сполука-супутник у цинкових рудах.
Хімічні властивості При нагріванні оксид кадмію може розкладатися:
Погано розчиняється у воді через утворення гідроксидної плівки Cd(OH)2, добре розчиняється у розведених кислотах:
Взаємодіє з неметалами та їхніми оксидами, зокрема, може поглинати з повітря вуглекислий газ:
Проявляє амфотерні властивості, реагуючи із лугами при сплавленні:
Може утворювати координаційні сполуки, де атом кадмію виступатиме в ролі комплексоутворювача, координуючи 4 (рідше 3 та 6) ліганди:
Оксид відновлюється до металевого кадмію воднем та коксом:
Застосування Використовується як каталізатор хімічних реакцій, пігмент, а також у нанесенні кадмієвих покриттів на металеві поверхні.
Токсичність Як і решта сполук кадмію, оксид проявляє сильнотоксичну дію. Потрапляючи до організму шляхом інгаляції, він може спричиняти набряк легенів, утруднене дихання, кашель, стиснення у грудях, головний біль, м'язові болі, нудоту, діарею. Відноситься до потенційних канцерогенів.
Див. також Гідроксид кадмію Цинкові руди
Примітки
Джерела