Біогеоцено́з — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).
Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз введений академіком В. М. Сукачовим (1942 рік). Біогеоценози можуть бути наземними і водяними. Всі компоненти біогеоценозу створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими факторами середовища. Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що відбуваються в кожному конкретному природному комплексі. Є думка, що поняття біогеоценозу ідентичне поняттю біоценоз, а сам термін біогеоценоз зайвий, оскільки при визначенні біоценозу як певної сукупності організмів, оскільки і при визначенні біогеоценозу, беруться до уваги всі умови існування організмів, в тому числі ґрунтовий і геологічний субстрат. Про це свідчать праці Г. М. Висоцького, Г. Ф. Морозова, Є. В. Алексєєва, П. С. Погребняка, П. М. Рафеса та ін.
Суто в екологічному сенсі:
Біогеоценоз — це угрупування різних видів мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання та які стійко підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримка кругообігу в конкретних географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.
Біогеоценоз та екосистема Поняття «біогеоценозу» було введено російським дослідником Володимиром Сукачовим 1942 року, тоді як «екосистема» — британським ботаніком Артуром Тенслі 1935 рокуTroll, C. (1971). Landscape ecology (geoecology) and biogeocenology — A terminological study. Geoforum, 2, 43-46. Термін «екосистема» є загальноприйнятим у світовій екології, натомість концепція біогеоценозу Сукачова розвивалася переважно в Радянському Союзі та наближених спільнотах. Американський історик екології Дуглас Вайнер називає цю концепцію «заплутаною й туманною доктриною»Weiner, Douglas R. A Little Corner of Freedom: Russian Nature Protection from Stalin to Gorbachev. Berkeley, Calif: University of California Press, c1999 1999. http://ark.cdlib.org/ark:/13030/ft1m3nb0zw/ С. 104
Склад біогеоценозу А. Живі компоненти біогеоценозу, що утворюють біоценоз.
І. Ценокомплекс автотрофів — з ценопопуляцій рослин та інших живих істот фото- і хемосинтетиків, утворювачів первинної біологічної продукції з елементів косного середовища: фототрофів — зелені вищі і нижчі рослини і деякі види джгутикових; хемотрофів — безхлорофільні хемотрофні бактерії.
II. Ценокомплекс біотрофів — з ценопопуляцій тварин і почасти рослин і мікроорганізмів — споживачів і трансформаторів живої біомаси та прижиттєвих виділень і утворювачів вторинної біологічної продукції: фітофаги — травоїдні тварини, мікроорганізми і рослини-паразити та напівпаразити; зоофаги — м'ясоїдні (хижі) тварини, мікроорганізми, комахоїдні рослини, тварини і мікроорганізми-паразити.
III. Ценокомплекс сапротрофів — з ценопопуляцій мікроорганізмів, а також тварин і рослин, споживачів і деструкторів відмерлих решток, покидьків і трупів рослинного і тваринного походження; сапрофаги — мікроорганізми, безхребетні і деякі види хребетних тварин; сапрофіти — гриби та деякі види вищих сапрофітних рослин.
Б. Косні компоненти біогеоценозу, що складають екотоп, який біоценозом перетворюється на біотоп.IV. Аеротоп — перетворене біоценозом повітряне середовище.V. Едафотоп — перетворене біоценозом ґрунтове середовище.
Див. також Межі біогеоценозів Консорція (екологія) Правило Еванса
Примітки
Джерела
БІОГЕОЦЕНОЗ Фармацевтична енциклопедія БІОГЕОЦЕНОЗ ЕСУ
Посилання
Структурно-функциональная организация биогеоценоза