Окси́д рту́ті(II) — неорганічна бінарна сполука складу HgO. Оксид є кристалами жовтого або червоного кольору. Зустрічається у складі мінералу монтроїдиту. Має сильнотоксичну дію.
Поширення у природі
Оксид ртуті зустрічається у природі у вигляді доволі рідкісного мінералу монтроїдиту.
Фізичні властивості Оксид ртуті є діамагнітними кристалами жовтого або червоного кольору (в залежності від розміру часточок), які на світлі та при слабкому нагріванні темнішають, поступово розкладаючись на прості речовини. Не розчиняється у воді.
Отримання З огляду на малі кількості природного оксиду ртуті у надрах Землі, у промислових масштабах його добувають з інших сполук ртуті. Наприклад, окисненням ртуті при нагріванні (у присутності каталізаторів: платини або оксиду нікелю NiO) отримують червону форму HgO:
Також червоний оксид утворюється в результаті термічного розкладання кисневмісних солей, наприклад, нітрату ртуті:
Іншими способами є реакція взаємодії лугів із розчинами солей ртуті та гідроліз у великій кількості гарячої води:
В таких реакціях утворюється жовта ртуть. Хімічні властивості Оксид ртуті є відносно малостійкою сполукою, розкладається при нагріванні:
Із водою не взаємодіє. Проявляє слабкі осно́вні властивості, реагуючи з розведеними кислотами:
HgO відновлюється воднем в присутності каталізаторів CuO та Al2O3:
Несамовито реагує з відновниками, хлором, перекисом водню, магнієм (за високих температур), дисульфуром дихлориду, трисульфаном.
Взаємодіє з галогенами, утворюючи, в залежності від умов проведення реакції, галогенід або оксигалогеніди:
При перемішуванні оксиду ртуті з гідроксидом амонію, утворюються дрібні жовті кристали, які мають назву «основа Міллона»:
Вибухові речовини можуть сформуватись внаслідок реакцій з металами, сіркою та фосфором.
Структура
За умов атмосферного тиску, цей оксид має дві форми різних кольорів. Різні кольори оксиду можна пояснити різним розміром частинок, обидві форми мають зигзагоподібні ланцюжки з кутом 107°. Ці дві форми мають різні сингонії: ортогональну, гексагональну. Форма з ортогональною сингонією зветься монтроїдитом. Гексагональну форму іноді називають кіноваром через схожість структур, але ця назва є хибною, оскільки кіновар має відмінний склад. За тиску більше 10 ГПа обидві структури перетворюються на тетрагональну форму.
Токсичність
Як і всі сполуки ртуті, оксид має токсичну дію. Потрапляючи до організму людини через шкіру або дихальні шляхи, він може викликати нудоту, діарею, ураження нервової системи.
Випаруваннями за температури 20 °С можна нехтувати. Оксид починає розпадатись за дії світла або при нагріванні до 500 °С. Нагрівання, що неважко передбачити, розкладає оксид на ртуть та кисень. Пам'ятайте про токсичність випарів ртуті!
Примітки
Джерела