Кле́ванська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Клевань.

Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 17 сільських громад. Населення — 6781 осіб (3306 чоловічої статі та 3475 — жіночої), 776 дворових господарства.

Основні поселення волості: Клевань — колишнє власницьке містечко при річці Стубенка за 23 версти від повітового міста, 490 осіб, 82 двори; волосне правління; православна церква, костел, 3 єврейські молитовні будинки, повітове та парафіяльне духовне училище, богадільня, 4 постоялі двори, 7 постоялих будинків, 74 лавки, базар, ярмарок. За ½ версти — станція залізниці. Білів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 275 осіб, 60 дворів, православна церква, постоялий будинок. Броники Голишів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 424 особи, 65 дворів, православна церква, постоялий будинок. Грабів — колишнє власницьке село при річці Устя, 373 особи, 54 двори, православна церква. Дерев'яне — колишнє власницьке село, при струмкові, 479 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок. Диків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 990 осіб, 177 дворів, православна церква. Мочулки — єврейська землеробська колонія, 332 особи, 20 дворів, молитовний будинок, постоялий будинок, маслобійний завод. Новий Жуків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 158 осіб, 25 дворів, православна церква. Оржів — колишнє власницьке село при річці Устя, 747 осіб, 105 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. Сморжів — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 235 осіб, 33 двори, православна церква. Старий Жуків — колишнє власницьке село при річці Стубенка, 352 особи, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.

Польський період

Після окупації Волині поляками волость називалася ґміна Клевань, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.

12 грудня 1933 р. частину території передано: із ґміни Дзяткевіче — села Радухівка, Сухівці й Жуківщина; до ґміни Алєксандр'я — село Суськ і розміщені на правому березі річки Горинь державні лісиRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 .

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 30 громадWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 70-71 : Адамків — хутір: Адамків; Білів — село: Білів та хутір: Білів; Бронники — село: Бронники, хутір: Бронники, фільварок: Бронники та шосейна будка: Бронники; Дерев'яне — село: Дерев'яне, хутір: Дерев'яне, шосейна будка: Дерев'яне та лісничівка: Дерев'яне; Диків — село: Диків та хутір: Диків; Грабів — хутори: Грабів, Дубова Долина і Воля; Голишів — село: Голишів, хутір: Голишів, лісничівка: Голишів та військове селище: Дуби; Юридика-Новостав — село: Юридика-Новостав, лісництво: Юридика-Новостав, летовище: Новостав та урочище: Пнівщина; Клевань — містечко: Клевань; Клевань — селище: Клевань, залізнична станція: Клевань та урочище: Перекалля; Клевань — село: Клевань, надлісництво: Клевань, смолярня: Клевань та вокзал: Клевань; Костянтинів — селище: Костянтинів; Мочулки — колонія: Мочулки та лісничівка: Мочулки; Новосілки — село: Новосілки та хутори: Новосілки і Гори; Новостав-Дальній — село: Новостав-Дальній; Новожуків — село: Новожуків; Олишва — село: Олишва та лісничівка: Олишва; Оржів — село: Оржів та хутір: Оржів; Оржів — фабричне селище: Оржів, лісничівка: Оржів та залізничний перестанок: Оржів; Покоси — колонія: Покоси та лісничівка: Покоси; Радухівка — село: Радухівка; Рогачів — село: Рогачів; Рокитнянка — військове селище: Рокитнянка; Руда-Красна — село: Руда-Красна, хутір: Руда-Красна, смолярня: Руда-Красна та лісничівка: Руда-Красна; Сморжів — село: Сморжів, хутір: Сморжів та лісництво: Милостав; Старожуків — село: Старожуків та хутір: Старожуків; Сухівці — село: Сухівці; Шволежерів — військове селище: Шволежерів; Застав'я — село: Застав'я, хутір: Застав'я та урочище: Швейцарія; Жуківщина — колонія: Жуківщина.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована 17 січня 1940 р. у зв'язку з утворенням Клеванського району.

Джерела

Посилання