Юзеф Домінік Бартоломей Бялиня-Холодецький гербу Бялиня (; 15 серпня 1852, Ставки, нині Яворівський район, Львівська область — 30 січня 1934, Львів) — польський письменник, історик, учасник Січневого повстання 1863 року.

Біографія

Народився 15 серпня 1852 року в селі Ставки в Галичині (тоді Австрійська імперія, нині Яворівський район, Львівська область, Україна) у польській родині, нащадків шляхти. Матір — Емілія Сетті де Форлі.

Представники родини Холодецьких, що володіла, зокрема, Цецівкою,Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — S. 119. були польськими патріотами: батько Юзефа Целестин (надлісничий державних лісівLewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935)… — S. 403.) брав участь у двох повстаннях і був ув'язнений; а також інші близькі родичі, наприклад, його рідний стрийко Томаш Холодецький, ветеран листопадового повстання, який після тривалого ув'язнення помер від тяжкої форми грипу. У віці 11 років Юзеф брав участь у Січневому повстанні 1863 року як кур'єр, переважно по околицях Львова.

Він навчався у Стрию в початковій школі. У 1867 році помер батько. Сім'я Холодецьких переїхала до Львова, де Юзеф продовжив навчання у вищій школі (на сучасний манер — середня школа). У 1867 році ще як учень вищої школи вступив до лав польської підпільної студентської організації, яку згодом викрила австрійська влада, водночас заборонивши діяльність. 10 жовтня 1870 року склав випускні шкільні іспити у львівській вищій школі.

У 1870 році вступив до Львівського університету, де вивчав право й закінчив студії у 1874 році. Також був найактивнішим членом товариства «Академічна читальня» (), брав активну участь у багатьох польських організаціях регіону.

Почав працювати ще під час навчання в гімназії (приватно читав лекції). У 1873 році, за рік до отримання диплома юриста, подав прохання про посаду до дирекції Львівської пошти. Його скерували на практику в поштові уряди в Черлянах, в містечку Нижневі, місті Станиславові й, нарешті, у Львові.

У Чернівцях став співредактором видання «Gazeta Polska», а також став членом ради «Czytelnia Polska» та заснував бібліотеку. У 1880 році став регіональним директором комісарів поштової служби у Чернівцях. Швидко піднявся до щаблях поштової служби, поки не став директором облікового департаменту львівської поштової служби.

У 1885 році видав працю «Przeszłość Towarzystwa Polskiego Bratniej Pomocy i Czytelni Polskiej w Czerniowcach». Свої перші літературні твори, книги та брошури друкував у виданні «Gazeta Polska». Під псевдонімом Валентій Цвік у 1884 році видав книгу про історію Буковини, у 1885 році — дослідження з історії польського флоту і польської артилерії в 1885 році та у 1888 році — біографію Генрі Шмітта. На початку 1900-х років друкувався ще під псевдонімом Бела Рембович. Він використовував вигадане ім'я, побоюючись репресій з боку австрійської влади. Нарешті, як відзнака за його літературну діяльність, йому надали право на видання книг під своїм власним ім'ям.

Знову повернувся до Львова. У Львові Холодецький приєднався до численних організацій, зокрема, став президентом Поштового клубу, і він зміг створити ще багато інших організацій, які були здатними виступити на його підтримку. Він в усній формі «напав» на президента львівської служби пошти пана Сеферовича, у 1906 році через його активну діяльність у цій організації. Президент хотів дискредитувати його, але Холодецький заперечив свою провину та звинуватив Сеферовича у наклепі.

Холодецький був відомим у багатьох інтелектуальних колах та організаціях, у тому числі — Організація польської освіти, Геральдичної організації, дослідницької організації у Перемишлі, Товариство любителів минулого (історії) Львова і саме цим товариством було надруковано багато з його найвідоміших та знаменитих історичних праць.

Між 1902 та 1908 роками був «радником» президентів міста Львова. Під час першої світової війни ув'язнений царською владою та відбував заслання в Києві. У 1918—1920 роках брав участь в «обороні» Львова під час польсько-української війни. Він також створив архів першої світової війни у Львові.

Багато праць Холодецький було на тематику польського Листопадового повстання 1830 року та Січневого повстання 1863 року. Він написав також біографії багатьох видатних осіб, які віддали життя у боротьбі Польщі за незалежність. Крім того, Юзеф Холодецький був літописцем історії роду Холодецьких. Юзеф Холодецький помер у віці 81 року 30 січня 1934 року та похований на полі № 60 Личаківського цвинтаря у Львові.

Праці 1888 р. — Henryk Schmitt. Życiorys spisany na podstawie dokumentów i korespondencyj; 1893 р. — Aleksander Morgenbesser: życiorys na podstawie zapisów aktów; 1894 р. — Kult pamięci Adama Mickiewicza w Karolowych Warach; 1896 р. — Kamilla Poh.: szkic biograficzny ; 1899 р. — Do dziejów poczty w Polsce; 1902 р. — Teatr Ludowy we Lwowie; 1903 р. — Z minionej doby: Kilka wspomnień na tle zapisków prywatnych; 1904 р. — Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskiego w czterdziestą rocznicę powstania r. 1863/1864; 1905 р. — Józef Białynia Chołodecki: biografia; 1906 р. — Półwiekowa przeszłość Stowarzyszenia Katolickiej Młodzieży Rękodzielniczej «Skała» we Lwowie; 1908 р. — Banialuki Rolińskiego w świetle aktów procesu karnego przeciw pułkownikowi Józefowi Zaliwskiemu i wspólnikom; Sprawa cucyłowska r. 1848: (wspomnienie w sześćdziesiątą rocznicę); 1909 р. — Księga pamiątkowa półwiekowego jubileuszu Gimnazjum im. Franciszka Józefa I we Lwowie (1858—1908); 1910 р. — Alfred Brzeziński: przyczynek do dziejów obrony Zamościa r. 1831: (z aktów procesu karnego przeciw pułkownikowi Józefowi Zaliwskiemu i wspólnikom); Czwarty pamiętnik zjazdów koleżeńskich byłych uczniów Gimnazyum im. Franciszka Józefa we Lwowie; Rewizya w Kudryńcach w r. 1834 w świetle aktów procesu karnego przeciw pułkownikowi Józefowi Zaliwskiemu i wspólnikom; Przyczynek do dziejów wyprawy na Narajów r. 1846. Protokół, spisany w lwowskim sądzie kryminalnym w czasie od 23 marca do 12 lipca 1846 z Tomaszem Białynią Chołodeckim — uczestnikiem sprzysiężenia, dowódcą jednej z rot, poprowadzonych do ataku pod Narajów przez Teofila Wiśniowskiego; 1911 р. — Białynia-Chołodeccy: Uczestnicy spisków, więźniowie stanu, wychodźcy z ziemi ojczystej w świetle aktów procesów politycznych i dokumentów archiwum familijnego (1831—1863); Do dziejów drobnej szlachty Podola; W okowach do ślubu. Wspomnienie z czasów procesu karnego przeciw pułkownikowi Józefowi Zaliwskiemu i wspólnikom konspiracyi. (R. 1833—1837); 1912 р. — Jenerał Kołyszko i tegoż podkomendni na terytoryum Galicyi; 1913 р. — Cmentarz stryjski we Lwowie; Dąb-Dąbczańscy i Jan Żalplachta-Zapałowicz. Przyczynki Do Dziejów Powstania Styczniowego (1863—1864); 1915 р. — Adolf Leopold Mussil de Mussilau: Szkic biograficzny; 1918 р. — Eugeniusz Albert Ulatowski więzień stanu i męczennik: w świetle aktów procesu karnego przeciw pułkownikowi Józefowi Zaliwskiemu i wspólnikom; 1919 р. — Lwów w listopadzie roku 1918; Wspomnienia z lat niedoli i niewoli: 1914—1918; 1924 р. — Zborów, pole chwały czesko-słowackiego oręża; Zwierzęta przedpotopowe i inne jakie wyniszczył lekkomyślnie człowiek: (szkic z dziejów przyrody): odczyt wygłoszony z ramienia Towarzystwa Szkoły Ludowej koła im. Adama Asnyka dnia 31 maja 1924; 1926 р. — Wojenny posiew anioła śmierci i kult pamięci poległych; 1930 р. — Ksiądz Jan Diugiewicz i tegoż męczennika śmierć w związku z krwawemi wypadkami lat 1918—1919; W dziesiątą rocznicę bitwy pod Zadworzem, Horpinem i Firlej; 1931 р. — Jan Bończa Pawulski i jego patrjotyczna działalność: wspomnienia z dziejów Lwowa w XIX. stoleciu.

Нагороди Орден Відродження Польщі

Примітки

Джерела Czołowski A. Miesięcznik Heraldyczny. — 1935. Lewicki K. Chołodecki Białynia Jozef Dominik (1852—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1937. — T. III. — S. 403—404. Reprint. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków, 1989. — ISBN 8304032910.

Посилання Пам'ятки України Бялиня-Холодецький Юзеф. — Енциклопедія Львова. — Видавництво «Літопис». Information on Józef Bialynia Chołodecki's family history Józef Białynia-Chołodecki Lwów w XIX stuleciu. — Lwów, 1928. Józef Białynia-Chołodecki Cmentarzyska i groby naszych bohaterów z lat 1794—1864 na terenie wschodniej Małopolski. — Lwów, 1928. Józef Białynia-Chołodecki Z przeszłości gmachów wojskowych we Lwowie. — Lwów, 1929. Józef Białynia-Chołodecki Lwów w czasie powstania listopadowego. — Lwów, 1930. Biblioteka Lwowska, tom 2: Abraham, Władysław. Początki arcybiskupstwa łacińskiego we Lwowie; Białynia-Chołodecki, Józef. Cmentarz Stryjski we Lwowie; Czołowski, Aleksander. Wysoki Zamek