Кустинська волость

Кустинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Кустин.

Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7042 осіб (3584 чоловічої статі та 3458 — жіночої), 520 дворових господарства.

Основні поселення волості: Кустин — колишнє власницьке село при річці Горинь за 15 верст від повітового міста, 580 осіб, 93 двори; волосне правління; православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, кузня, водяний млин. За 7, 8 та 19 верст - смолоскипідарні заводи. За 25 верст - колонія Соломка із лютеранським олитовним будинком. Великий Житин — колишнє державне та власницьке село, 447 осіб, 69 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, винокурний та бурякоцукровий заводи. Волошки — колишнє власницьке село при річці Горинь, 119 осіб, 15 дворів, водяний млин, винокурний завод. Городище — колишнє власницьке село, 323 особи, 53 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин. Забороль — колишнє власницьке село, 522 особи, 83 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, водяний млин. Козлин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 431 особа, 56 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини, цегельний та лісопильний заводи. Коптовичі — колишнє власницьке село при річці Горинь, 92 особи, 10 дворів, православна церква, постоялий будинок. Олександрія — колишнє власницьке містечко при річці Горинь, 378 осіб, 47 дворів, православна церква, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 20 постоялих дворів, постоялий будинок, 6 лавок, базар, 5 ярмарок, 2 кузні, 4 водяних млини, сукновальний, костопальний, смолоскипідарний та лісопильний заводи, 2 суконні фабрики.

Польський період

Після окупації Волині поляками волость називалася гміною Кустинь, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.

31 грудня 1924 р. до гміни Костопіль приєднано вилучені з гміни Кустинь колонії Дерманка і Хотинка з фільварком ХотинкаRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie zmiany granic gmin: Tuczyn, Kostopol i Kustyń w powiecie Rówieńskim.

21 серпня 1925 р. перейменована на ґміну Алєксандр'я.

12 грудня 1933 р. внесено зміни у складі ґміни і передано: із ґміни Клєвань — село Суськ і розміщені на правому березі річки Горинь державні ліси; із ґміни Тучин — військові селища Креховецька і Боянівка; із ґміни Рувне — села Метків і Павлівка Стара та колонії Павлівка і Янівка; до ґміни Рувне — хутори колонії КруглеRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 grudnia 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Majków i o zmianie granic gmin wiejskich w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. Dz.U. 1933 nr 97 poz. 753 .

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 41 громадиWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 66-67 : Олександрія — містечко: Олександрія, фільварок: Олександрія, колонії: Маринин і Станіславівка; Олександрія — село: Олександрія, хутір: Пасіки та залізнична станція: Волошки; Олександрівка — колонії: Олександрівка і Павлівка-Нова; Боянівка — військове селище: Боянівка; Бічай — село: Бічай та хутір: Мохнате; Болеславиці — військове селище: Болеславиці; Ходоси — село: Ходоси, фільварок: Ходоси та хутір: Павлівщина; Хотин — село: Хотин, фільварок: Хотин та гаївка: Славівщина; Глажова — село: Глажова, лісничівка: Юзефівка та фільварок: Майдан Глажівський; Городище — село: Городище та хутір: Високе; Янівка — колонії: Янівка і Павлівка Стара; Кам'яна-Гора — село: Кам'яна-Гора; Коптовичі — село: Коптовичі та колонія: Радивилівка; Козлин — село: Козлин; Кустинь — село: Кустинь, фільварок: Кустинь та хутір: Гамарня; Кустинь — колонія: Кустинь; Любомирка Нова — колонія: Любомирка Нова, залізнична станція: Любомирськ та тартак: Любомирськ; Любомирка Стара — колонії: Любомирка Стара і Пруська та лісничівка: Чорні-Лази; Мар'янівка — колонія: Мар'янівка та гаївка: Мальованка; Майдан-Козлинський — колонія: Майдан-Козлинський; Метків — село: Метків; Наталія — колонія: Наталія та військове селище: Андріївськ; Креховецька — військове селище: Креховецька; Пухова — колонії: Пухова і Черепашник; Ремель — село: Ремель та хутір: Ізидорівка; Решуцьк — село: Решуцьк, залізнична станція: Решуцьк та колонія: Тереполь; Рубче — село: Рубче, фільварок: Рубче та хутір: Казимирівка; Савичі — село: Савичі; Сернява — колонія: Сернява та хутір: Поруб; Сергіївка — колонія: Сергіївка; Соломка — колонія: Соломка-Середня, гаївка: Гончариха і Накоти; Свяття — село: Свяття та державне надлісництво: Святе; Шляхецькі — колонії: Шляхецькі, Колесня і Три-Копці; Суськ — село: Суськ; Тростянець — колонія: Тростянець; Волошки — село: Волошки, фільварок: Волошки та гаївка: Лісівка; Владиславівка — село: Владиславівка; Забороль — село: Забороль та фільварок: Забороль; Житин Малий — село: Житин Малий; Житин Великий — село: Житин Великий та хутори: Нарада і Скоморохи; Житин-Цукрівня — фабричне селище: Житин-Цукрівня та військове селище: Городище.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована і включена в Олександрійський район.

Джерела

Посилання