Збройні сили Туркменістану (). Чисельність збройних сил становить орієнтовно 200 тис. осіб (2005). Витрати на оборону досягають, за офіційними даними, майже 300 млн дол. (приблизно 3,4 % ВВП). За даними на 2009 р. — понад 400 млн доларів США.

На першому етапі після здобуття незалежності армія функціонувала за радянським зразком, використовуючи озброєння та військову техніку, що дісталися від СРСР. Потім в основу концепції будівництва збройних сил було покладено нейтральний статус Туркменістану. Туркменська влада пішла шляхом формування нечисленної, але боєздатної армії, достатньої для захисту державної цілісності та національного суверенітету від можливої агресії, тому, незважаючи на проголошений нейтральний статус Туркменістану, армія оснащена сучасними видами озброєння, в першу чергу ВПС та ВМФ на Каспії.

Загальна інформація Збройні сили Туркменістану розміщені за територіальним принципом, відповідно до кількості областей. Нині в республіці діють 5 військових округів. Розпочато трансформацію дивізій в бригади, і останнім часом сухопутні війська мають змішану структуру. Основними напрямами стратегії розвитку збройних сил Туркменістану є: переоснащення та модернізація військової техніки збройних сил; підвищення професіоналізму військовослужбовців через масштабні тактичні навчання та стрільби, що регулярно проводяться; навчання особового складу поводженню зі зброєю нового покоління; підтримання в постійній бойовій готовності частин та підрозділів збройних сил (мається на увазі ВПС Туркменістану).

Армія за родами військ Сухопутні війська Туркменістану

Найбільш оснащеними і мобільними, а відповідно і боєздатними частинами є артилерійські і танкові. На озброєнні цих частин і підрозділів стоїть до 600 танків Т-72, понад 1000 БМП і БТР і близько 500 одиниць артилерії калібром понад 100 мм.

Останнім часом Туркменістан значно підсилює свої прикордонні сили. Наприкінці 2001 року на території республіки створено 3 нових прикордонних загони. Один дислокований на кордоні з Казахстаном на північно-західних територіях. Другий — в районі м. Керкі, де проходить кордон з Афганістаном. Третій, Койтендазький загін розмістився на південному сході, на перетині афгано-узбецького і туркменського кордонів. Цьому загону дісталася найважча ділянка кордону. Формування нових прикордонзагонів повністю виправдано, оскільки в Туркменістані дуже велика протяжність зовнішніх кордонів.

У рамках модернізації системи ППО сухопутних військ в України були закуплені новітні радіолокаційні станції «Кольчуга», здатні непомітно для апаратури стеження противника виявляти надводні, повітряні та наземні цілі. Варто відзначити також той факт, що з-поміж усіх країн СНД лише Туркменістан не підписав угоду про заходи з контролю за поширенням переносних зенітно-ракетних комплексів «Ігла» та «Стріла» в країнах Співдружності.

Військово-повітряні сили Туркменістану Після розділу Туркестанського військового округу СРСР між незалежними державами Центральної Азії на частку Туркменістану припало найбільше в Середній Азії авіаційне угруповання, дислоковане на двох великих базах — під Мари та Ашгабатом.

Техніка та озброєння Згідно з даними IISS The Military Balance на 2022 рік Військово-повітряні сили Туркменістану мали у своєму розпорядженні таку техніку : НазваФотоКраїна походженняТипКількістьПриміткиБойові літакиМіГ-29A/МіГ-29УБбагато цільовий винищувач учбово-бойовий винищувач22 2Су-25штурмовик3119 Су-25 12 Су-25МКАеро Л-39 «Альбатрос» Чехіяучбово-бойовий2Aermacchi M-346учбово-бойовий6Embraer EMB 314 Super Tucano БразиліяЛегкий турбогвинтовий штурмовик6Diamond DA42літак спостереження5Транспортні літакиАн-74ТК-200Странспортний2Alenia C-27 Spartan військово-транспортний2Ан-26військово-транспортний1ГелікоптериAgustaWestland AW109багатоцільовий7AgustaWestland AW139багатоцільовий7Eurocopter EC 145багатоцільовий2Eurocopter AS365 Dauphinбагатоцільовий2Мі-17Вбагатоцільовий11Мі-24Пударний10Мі-8багатоцільовий6БПЛАCASIC WJ-600Розвідувально-ударний3Bayraktar TB2Ударний6Selex ES FalcoТактичний3SkyStrikerУдарний4CH-3AУдарний3Orbiter-2BРозвідувальний10Orbiter-3BРозвідувальний6ППОТипФотоКраїна походженняПризначенняКількістьПриміткиHQ-9ЗРК великої дальності2HQ-12 (ЗРК)ЗРК середньої дальностіневідома кількістьHQ-7B (FM-90)ЗРК малої дальності32ЗСУ-23-4 «Шилка»зенітна самохідна установка48С-75 «Двина»зенитний ракетний комплексневідома кількість9K33 «Оса»зенитний ракетний комплекс40С-125 «Нева», С-125 «Алебарда»зенітно-ракетні комплекси малої та середньої дальності20+ЗРК «Алебарда», куплені у 2013 роціС-200зенитний ракетний комплекс12TS-504Станції тропосферного зв'язку3YLC-2трьохкоординатна радіолокаційна станція4«Кольчуга-М»станція радіотехнічної розвідки3DWL002Станції пасивної розвідки3

За роки незалежності було вжито заходів щодо подальшого зміцнення потенціалу ВПС, зокрема, Грузія модернізувала для Туркменістану 43 військових літаки і 8 гелікоптерів (у тому числі 22 штурмовики Су-25 за більш ніж $ 22 млн); крім того, Туркменістан придбав у Грузії два нових бойових літаки.

ВПС на цей момент є найбоєздатнішою структурою в рамках ЗС Туркменістану. Вони використовуються в тому числі і для патрулювання Каспійського моря, компенсуючи тим самим недостатню потужність флоту.

Військово-морський флот Туркменістану Військово-морський флот Туркменістану на цей момент підпорядкований командуванню прикордонних військ. Головна база флоту розташовується в порту Туркменбаши. У містечку Келіф на Амудар'ї розташовується невелика база річкової флотилії. Чисельність складу флоту разом із береговими службами — до 2000 осіб.

2002 року на озброєння сил берегової охорони на Каспії надійшли десятки нових патрульних катерів, придбаних в України, переважно «Калкан-М» та «Гриф-Т». 2003 року Іран на вельми вигідних умовах передав Туркменістану в довгострокову оренду сім катерів берегової охорони. Крім того, в рамках співпраці з США на озброєння ВМФ Туркменістану надійшов патрульний катер типу Point Jackson. Росія передала два патрульних катери типу «Соболь»Российский миротворец.

2011 року на озброєння ВМФ Туркменістану були прийняті 2 ракетні катери проекту 12418.

2010 року Туркменістан замовив ударні ракетні комплекси «Уран-Е» на суму $79,8 млн. Перша партія туркменського замовлення була поставлена в 2011—2012 роках. Ашхабад на 2014 рік додатково замовив цього озброєння приблизно на суму $ 40 млн. Це ракети з дальністю ураження 130—260 км.

У лютому 2012 року в Ашхабаді на виїзному засіданні Державної ради безпеки Туркменістану була озвучена інформація про будівництво першого корабля на суднобудівному та судноремонтному підприємстві Державної прикордонної служби Туркменістану. Прикордонно-сторожовий корабель «Аркадаг». Це експортний варіант турецьких сторожових катерів NTPB (водотоннажність — 400 т, розміри — 55,75×8,85×2,5 м, швидкість 25 вузлів; озброєння — одна спарена 40-мм артустановка в носовій частині корпусу і два 25-мм автомати по бортах за рубкою). Всього буде введено в стрій вісім таких прикордонних кораблів.

Польова форма офіцера ВМС Туркменістану — шестикольоровий пустельний камуфляж.

Тим не менш, на цей момент туркменський ВМФ залишається найслабшим на Каспії, порівняно з військово-морським потенціалом інших прикаспійських держав.

Нейтралітет Туркменістану Туркменістан є фактично найбільш нейтральною з усіх держав на колишній території СРСР. Туркменістан не підписував Договір про колективну безпеку, не входить і в блок ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова та донедавна Узбекистан). Підкреслено нейтральну політику вів Туркменістан і щодо афганської війни, підтримуючи рівні стосунки як з талібами, так і з Північним альянсом. Навіть після подій 11 вересня 2001 війська союзників так і не з'явилися на території республіки, зокрема, Ніязов відмовив уряду Німеччині в наданні бази для німецьких літаків, аргументувавши свою позицію тим, що республіка має намір і далі слідувати принципам нейтралітету.

Галерея

Примітки