Авіаційна група дальньої авіації Збройних сил України — колишнє з'єднання Військово-Повітряних Сил України в підпорядкуванні центрального Верховного командування ВПС, яке складало дальню авіацію України.

Історія У 1992 році на території України перебувало 4 повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні та спеціальні установи і закладиВоенно-воздушные силы Украины: трудный путь в будущее . На базі штабу 24-ї Повітряної армії у м. Вінниця було сформовано Командування ВПС України.

Дивізії дальньої авіації були поєднані в авіаційну групу дальньої авіації.Приблизно 360 важких літаків-ракетоносців та їхніх повітряних заправників були розташовані на матеріальній базі трьох авіадивізій: 13-ї — в місті Полтава, 15-ї — в Озерному, і 106-ї дивізії з місцем дислокації у місті Узин.

Для управління полками стратегічної авіації у складі Повітряних Сил України в Узині був створений штаб Авіаційної Групи Дальньої Авіації (АГДА) на базі 106-ї ВБАД. Командиром АГДА був призначений генерал-майор М. М. Башкіров, командир 106-ї ВБАД.

У новостворену групу стратегічної авіації України входило 45 військових частин по всій країні.

Через декілька років управління АГДА було ліквідовано, підрозділи передано до складу 13-ї ВБАД.

У 2001 році 13 гв. ВБАД була розформована, на базі управління дивізії була сформована 35-та авіаційна група — авіаційна група (оперативного призначення), зі штабом у Полтаві. До складу авіагрупи увійшов 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаполк.

До складу ВПС України були передані 3 повітряні армії (1100 бойових літаків), серед яких були 30 Ту-16 (ракетоносців), 30 Ту-22КД (ракетоносців), 30 Ту-22Р (розвідників), 36 Ту-22М3, 23 Ту-95МС-16, 19 Ту-160, 21 літак-заправник Іл-78, а також великі арсенали авіаційних крилатих ракет Х-55 (1068 одиниць) і Х-22 (423 одиниці)В УКРАИНЕ БУДЕТ УТИЛИЗИРОВАН ПОСЛЕДНИЙ БОМБАРДИРОВЩИК ТУ-22М3 Military Balance 2002.

У 1992 році Україна також отримала більшу частину авіації Чорноморського флоту СРСР, в тому числі дивізію (три полки) морських ракетоносців Ту-22М2 і Ту-16К, і розвідувальний полк на Ту-22РЖурнал «Авиация и время». 1996, № 5, ст. 35.

Рішення про поступове виведення з бойового складу Ту-22М3 було ухвалено в жовтні 2000 року. До квітня 2006-го було ліквідовано всі 60 «Бекфаерів» та утилізовано 423 ракети Х-22 до них. Роботи відбувалися в рамках «Програми спільного скорочення загрози» з допомогою американської фірми «Рейтеон» і за фінансування США.

Командування Башкіров Михайло Михайлович 1992—1994 — перший і останній командувач стратегічної авіації незалежної України; Григорій Потапчук — заступник з авіаційно-інженерної служби.

Структура Структура станом на 1991 рік: 46-та повітряна армія 199-й гвардійський окремий дальній розвідувальний авіаційний полк (Ніжин) — Ту-22Р, Ту-22РДК, Ту-22К, Ту-22УД 13-та гвардійська Севастопольсько-Берлінська важка бомбардирувальна авіаційна дивізія (Полтава): 184-й гвардійський важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Прилуки) — Ту-160 (21 од.), Ту-134УБЛ 185-й важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Полтава) — Ту-22М3 (22 од.) 106-та важка бомбардирувальна авіаційна дивізія (Узин): 1006-й важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Узин) — Ту-95МС (25 од.), Ту-95 409-й авіаційний полк літаків-заправників (Узин) — Іл-78 (за деякими 21 од. і 1 Іл-76МД) 15-та важка бомбардирувальна авіаційна дивізія (Озерне): 341-й важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Озерне) — Ту-22М2, Ту-22ПД, Ту-22УД Інші полки: 251-й гвардійський важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Біла Церква) — Ту-22М, Ту-16, Ту-22 260-й важкий бомбардирувальний авіаційний полк (Стрий) — Ту-22М3, Ту-16 Місця базування

Авіабаза Прилуки

На авіабазі дислокувалися такі літаки-ракетоносці 184-го гвардійського важкого бомбардувального авіаполкуДальняя авиация. Первые 90 лет. Издательство: Полигон-пресс. ISBN 5-98734-001-2; 2005 г.: Ту-16: з 1955 по 1984 рік Ту-22М3: 1984—1991 рр; 1993—2000 рр Ту-160: з 1987 по 2000 рік

25 квітня 1987 року авіабаза Прилуки першою в СРСР отримала стратегічні ракетоносці Ту-160. У 1991 році, на момент розпаду СРСР, в Прилуках перебувало 19 з 35 побудованих Ту-160 у складі двох ескадрилей. У третій ескадрильї базувалися 6 навчально-тренувальних літаків Ту-134УБЛ, які забезпечували навчання льотчиків і допомагали продовжити ресурс ракетоносців.

8 березня 1992 року полк присягнув на вірність Україні.

У 1993 році у зв'язку з реформуванням українських ВПС на озброєння полку знову були прийняті 20 Ту-22М3. Після розпаду СРСР більшість Ту-160 українських ВПС були поставлені на консервацію, крім декількох бомбардувальників, а полк знову озброїли Ту-22М3.

18 лютого 1995 року в газеті «Правда Прилуччини» так описували боєздатність полку: Утримання (без проведення польотів) літака Ту-160 нам обходилося (в цінах 1995 року) до 418 000 доларів на рік. Льотчики востаннє піднімалися в повітря в жовтні 1994 року. Немає пального. Пуски ракет не проводилися з 1991 року«Правда Прилуччини» від 18 лютого 1995 року

16 листопада 1998 року Україна приступила до знищення Ту-160 по програмі Нанна-Лугара («Програмі спільного зменшення загрози»). У присутності американських сенаторів Ричарда Лугара і Карла Левіна був розрізаний Ту-160 з бортовим номером 24, що був випущений у 1989 році і мав 466 годин нальоту. Другим був знищений Ту-160 з бортовим номером 13, що був побудований у 1991 році і мав наліт менше 100 годин.

8 вересня 1999 року в Ялті було підписано міжурядову угоду між Україною і Росією про обмін 8 Ту-160, 3 Ту-95МС, близько 600 крилатих ракет Х-55 і аеродромного обладнання в рахунок сплати українського боргу за поставлений природний газ на суму $285 млн.

5 листопада 1999 року Ту-160 з бортовим номером 10 став першим, який перелетів до Росії, на авіабазу «Енгельс-2»«БЕЛЫЙ ЛЕБЕДЬ»-ДОРОГА ДОМОЙ. Ось як описує в своїй статті «Перегон Ту-160 з Прилук в Енгельс» технічний спеціаліст С. Воронов, який брав участь в підготовці Ту-160 до перельоту в Росію:

Першим відібраним до приймання та підготовки для перельоту в Енгельс став Ту-160 з бортовим номером «10». Літаки Ту-160 ВПС України не піднімалися в повітря по три — чотири роки, виняток становила якраз «десятка», яка брала участь в параді 1998 р… Треба сказати, що в цілому стан літаків Ту-160 був хорошим. Залишковий ресурс становив 90 % від встановленого. Всі літаки укомплектовані необхідним обладнанням та документацією. На них сумлінно виконувалися роботи по зберіганню — видно було, що роботи виконувалися «за совість».

Перегон Ту-160 из Прилук в Энгельс Ту-160 Прилуки  — You Tube.</blockquote>

21 лютого 2000 року два останні Ту-160, продані Росії, вилетіли курсом на авіабазу «Енгельс-2».

30 березня 2000 року Ту-160 ВПС України з бортовим номером 26 перелетів в Полтавський музей дальньої авіації«Страшный» самолет и шпионский шар можно потрогать в Полтаве  — Інтернет-видання «Полтавщина». Згодом бомбардувальник був приведений в небоєздатний стан. Це єдиний Ту-160, який залишився на території України.

11 серпня 2000 року відбулася церемонія прощання з прапором 184-го полкуПолк «відлітає» назавжди.  — Щоденна всеукраїнська газета «День». № 144, п'ятниця, 11 серпня 2000 року. Прапор було передано на збереження до Міністерства оборони України. Останній Ту-160 залишив гарнізон 30 березня 2000 року, а в листопаді того ж року 184-й Гвардійський важкий бомбардувальний авіаполк був остаточно розформований.

2 лютого 2001 року був розрізаний десятий Ту-160, останній із стратегічних бомбардувальників ВПС України, які повинні були бути знищені за домовленістю зі США.

Станом на 2012 рік авіабаза Прилуки занедбана, майже все обладнання демонтовано (знято радіолокаційне та світлотехнічне обладнання, розібрані дальні стоянки). На вимогу США також були знищені земляні капоніри, бомбосховища, два склади пально-мастильних матеріалів та інші об'єкти на авіабазі.

На території колишньої авіабази розташований пам'ятник Ту-16.

Авіабаза Полтава

На авіабазі Полтава базувався 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаполкДальняя авиация

У 1991 році на озброєнні 185-го важкого бомбардувального авіаполку перебувало 6 Ту-16П і 18 Ту-22М3185th Guards Kirovogradsko-Budapeshtskiy Red Banner Heavy Bomber Aviation Regiment .

У серпні 2000 року пройшли спільні російсько-українські навчання, під час яких 2 Ту-22М3 з 185-го вбап виконали переліт на Північ Росії і разом з російськими літаками атакували і уразили мішені-баржі на полігоні у Новій ЗемліВ.Марковский, К.Перов. СОВЕТСКИЕ АВИАЦИОННЫЕ КРЫЛАТЫЕ РАКЕТЫ. РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС К-22 (ракета Х-22) . Також екіпаж українського Ту-22М3, під час російсько-українських навчань на полігоні Архалик, після дальнього перельоту зробив пуск ракети-мішені Х-22, яка була успішно знищена російськими винищувачами Су-27.

Згідно з угодою СНО-2, Ту-22/Ту-22М та їх модифікації не вважаються стратегічними бомбардувальниками, проте під тиском Державного департаменту США керівництво України погодилося на знищення всіх Ту-22/Ту-22М, що перебували на озброєнні українських ВПСКто и как разоружает Украину.

Контракт на проведення робіт по знищенню дальніх бомбардувальників Ту-22М ВПС України і їх озброєння був підписаний в липні 2002 року між Агентством зі зменшення загрози Міністерства оборони США і американською фірмою Rayteon Technical Service. Субпідрядником ліквідаційних робіт виступило державне підприємство Міноборони «Українська авіаційна транспортна компанія»Украина ликвидировала последний бомбардировщик (обновлено) .

Ліквідація проводилася в кілька етапів. Спочатку бомбардувальники були виведені зі стану бойової готовності, а потім — розпиляні.

Навесні 2002 року завершився перший етап знищення Ту-22М, під час якого було ліквідовано 8 Ту-22М3.

В листопаді 2002 року розпочався наступний етап знищення Ту-22М. Було розрізано 31 Ту-22М2/М3, що базувалися на військових аеродромах в Полтаві та Миколаєві. Також були повністю знищені 225 крилатих ракет Х-22. У Полтаві було знищено 12 літаків Ту-22М3, в Миколаєві — 17 Ту-22М2 і 2 Ту-22М3, в Озерному — 225 крилатих ракет Х-22Україну прибуває група експертів Агенції зменшення загрози Міністерства оборони США. Роботи по знищенню бомбардувальників велися за контрактом з американською компанією Rayteon Technical Service з листопада 2002 року по липень 2004 року.

У 2003 році Ту-22М3 був остаточно знятий з озброєння ВПС України.

27 січня 2006 року на авіабазі «Полтава» було завершено знищення 60 Ту-22М (17 Ту-22М2 та 43 Ту-22М3) та 423 авіаційних крилатих ракет Х-22 ВПС УкраїниУкраина уничтожила последний стратегический бомбардировщик . В церемонії знищення останнього українського дальнього бомбардувальника взяли участь Джон Гербст, посол США в Україні, а також представники міністерства оборони США на чолі із заступником помічника міністра оборони Дагом Інгландом.

Кілька Ту-22/Ту-22М були приведені в нельотний стан і передані в Державний музей авіації України і Полтавський музей дальньої авіації, створений групою офіцерів-ентузіастів на базі колишнього військового аеродрому у 2007 році.

Авіабаза Узин

Авіабаза Узин була однією з найпотужніших і найважливіших авіабаз на території СРСРВоенно-воздушная база Узин . У 1991 році на авіабазі Узин базувався 1006-й важкий бомбардувальний авіаполк і 409-й авіаполк літаків-заправників.

Авіабаза Узин припинила своє існування у 1998 році після того як уряд України під тиском США ухвалив рішення знищити Ту-95МС, а літаки-заправники Іл-78 переобладнати для вантажних комерційних перевезень або продати закордон.

У 2001 році на аеродромі Узин під контролем співробітників Пентагону був розрізаний останній із запланованих до знищення Ту-95МСУкраина избавилась от советсткого наследия. Ликвидирован последний бомбардировщик-ракетоносец . Після закінчення обробки американські військові взяли з собою, як трофей, частина фюзеляжу з бортовим номером.

1006-й важкий бомбардувальний авіаполк