Збройні сили Республіки Казахстан (ЗС РК) () — формування, які відповідно до Конституції країни, гарантують збереження незалежності та суверенітету держави та цілісності її сухопутної території, територіальних вод та повітряного простору та її конституційного ладу. Підпорядковуються міністру оборони Казахстану.
Були створені указом президента Республіки Казахстан 7 травня 1992 року.
Збройні сили Республіки Казахстан включають в себе органи військового управління, тил і три види збройних сил: Сухопутні війська Сили повітряної оборони Військово-морські сили та 2 окремі роди військ (десантно-штурмові війська та ракетні війська й артилерію).
У воєнний час до оперативного підпорядкування Комітету начальників штабів Міністерства оборони можуть бути також передані: Прикордонна служба РК; Республіканська гвардія МВС РК; Національна гвардія МВС РК.
У 2012 році 84 мільярди тенге, або чверть (24,3 %) бюджету оборонних відомств, планується направити на модернізацію, відновлення, капітальний ремонт та придбання озброєння, військової та спеціальної аварійно-рятувальної техніки, техніки гасіння пожеж і сучасних систем зв'язку. Всього в 2012—2014 роках видатки на оборону складуть 1 трильйон 12 мільярдів тенге. У 2012 році — 340 мільярдів тенге, що на 81 мільярд (24 %), вище планових показників 2011 року. З них ріст в оборонній сфері складе 67 мільярдів тенге, у сфері запобігання та ліквідації НС — 14 мільярдів тенге. «Зростання в основному пов'язане із збільшенням витрат на матеріально-технічне зміцнення Збройних Сил в сфері запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій» Витрати правоохоронних органів на охорону громадського порядку та забезпечення безпеки на трирічний період складуть 1 трильйон 159 мільярдів тенге. З них у 2012 році планується витратити 406 мільярдів тенге, що більше рівня поточного року на 77 мільярдів тенге.
Передбачені правоохоронним органам кошти в 2012 році планується направити на розвиток інформаційних систем і зміцнення матеріально-технічної бази, будівництво об'єктів Прикордонної служби на південному кордоні, госпіталю з поліклінікою МВС в Астані, об'єктів внутрішніх військ та кримінально-виконавчої системи, адміністративних будівель органів прокуратури та внутрішніх справ.
В рамках витрат правоохоронних органів на реалізацію заходів щодо забезпечення громадської безпеки в 2012 році було додатково направлено близько 60 мільярдів тенге. З них на реалізацію заходів щодо забезпечення громадської безпеки при загрозі та виникненні кризових ситуацій — 46 мільярдів і на боротьбу з тероризмом і релігійним екстремізмом — 13,5 мільярда.
Збройні сили Казахстану формуються на основі загальновійськового обов'язку.
Історія ЗС РК
Радянський спадок У складі ЗС СРСР в різні періоди, Казахстан територіально був поділений між різними військовими, прикордонними і внутрішніми округами ЗС СРСР: Сталінградський військовий округ, Степовий військовий округ, Південно-Уральський військовий округ, Туркестанський військовий округ, Середньоазійський військовий округ і так далі.
Збройні сили Казахстану створювалися на базі дислокованих на території Казахської РСР військових об'єктів, з'єднань і частин Середньоазійського військового округу ЗС СРСР, об'єднаного у 1989 році з Туркестанським військовим округом.
Армія, що дісталася незалежному Казахстану в спадок налічувала близько 200 000 особового складу та мала в своєму розпорядженні сучасну стратегічну зброю і потужний арсенал звичайних озброєнь.
Тут розміщувалися найбільші в СРСР випробувальні, космічні та ядерні полігони — Емба, Сари-Шаган (Приозерськ), космодром Байконур (також відомий як Ленінськ або Тюратам), Семипалатинський ядерний полігон.
Ракетні війська стратегічного призначення СРСР, після розпаду Радянського Союзу стали Об'єднаними стратегічними силами СНД, в Казахстані були представлені двома ракетними дивізіями шахтного базування, на озброєнні кожної з яких знаходилося по 48 установок ракет типу Р-36М, — 38-й (Державінськ) і 57-й (Жангізтобе).
До стратегічних сил також можна віднести 79-ту бомбардувальну авіадивізію (Чаган, поблизу Семипалатинська), яка була оснащена стратегічними бомбардувальниками Ту-95 — 40 літаків і 240 крилатих ядерних ракет до них.
На території Казахстану розташовувалися три бази підземного зберігання озброєння і військової техніки для сухопутних військ, що призначалася для розгортання мотострілецьких дивізій в разі війни (№ 5202 Семипалатинська, № 5203 Усть-Каменогорська і № 5204 Карагандинська) — на кожній з них знаходилося близько 200 танків, 350—400 БМП і 200 артилерійських установок — і одна база зберігання авіатехніки. Тут же розміщувалися склади військової техніки, виведеної наприкінці 1980-х — початку 1990-х зі Східної Європи.
В перші роки самостійного існування (1991—1992 роки) ЗС РК зберігали структурні одиниці колишньої Радянської Армії ЗС СРСР — окремий корпус ППО, 56-й корпус ВПС, 40-ва армія, дивізія раннього виявлення ракет і т. д.. Згодом (1992—1994) ці великі формування були скорочені, а деякі розформовані.
Армія незалежного Казахстану
1991—1992 1991 25 жовтня — підписано укази президента Казахської РСР Нурсултана Назарбаєва «Про утворення Ради Безпеки Казахської РСР», «Про утворення Державного комітету оборони Казахської РСР» і "Про призначення Нурмагамбетова С. К. Головою Державного комітету оборони Казахської РСР ". 10 грудня — підписано Закон про перейменування Казахської РСР в Республіку Казахстан. 16 грудня — Верховна Рада Республіки Казахстан прийняв Закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан». 1992 13 січня — прийнятий Закон «Про прикордонні війська Республіки Казахстан». 10 січня — Прийнятий Закон «Про Внутрішні війська» МВС Республіки Казахстан. 16 березня — підписано Указ президента РК про створення Республіканської гвардії. Два полку Республіканської гвардії дислоковані в Акмолі (Астані) і Алма-Аті. 7 травня — підписані укази президента РК про створення Збройних сил Республіки Казахстан, про перетворення Державного комітету оборони Республіки Казахстан в Міністерство оборони Республіки Казахстан, про присвоєння С. К. Нурмагамбетову військового звання генерал-полковник і про призначення генерал-полковника С. К. Нурмагамбетова міністром оборони Республіки Казахстан. 1 листопада — на базі з'єднань і частин 32 армії колишнього Туркестанського військового округу створено перший в Казахстані армійський корпус зі штабом в Семипалатинську. Пізніше на його базі був сформований Східний військовий округ, реорганізований 13 листопада 2003 в нині діюче регіональне командування «Восток».
1993—1998 Склад ЗС РК у 1993—1998 роках: Сухопутні війська Управління 1-го армійського корпусу (Семипалатинськ) 68-ма Червоного прапору Новгородська мотострілецька дивізія (у роки німецько-радянської війни — 372-га Червоного прапору Новгородська стрілецька дивізія) (Сари-Озек) у складі 3-х мотострілецьких, 1-го артилерійського і 1-го танкового полку; озброєння — приблизно 300 танків і 500 бойових броньованих машин (ББМ) 78-ма танкова Невельська Червонопрапорна дивізія (Аягуз); озброєння — 350 танків, 290 ББМ, 150 артилерійських установок 210-й гвардійський окружний навчальний Уманський ордена Суворова центр імені Карасай батиря (Отар). До 1987 року — 80-та гвардійська навчальна мотострілецька Уманська ордена Суворова дивізія 35-та окрема десантно-штурмова бригада — виведена в Казахстан зі складу ГРВН (Капчагай) 44-та ракетна бригада тактичних ракет (Семипалатинськ) 645-й артилерійський полк (Семипалатинськ) 962-й полк реактивної артилерії — установок залпового вогню (Семипалатинськ) 46-та окрема мотострілецька бригада (Алма-Ата) — створена в 1997 у на базі 385-го мотострілецького полку 68-ї мотострілецької дивізії. В офіційних ЗМІ 46-та окрема мотострілецька бригада, з початку формування і до передачі до складу Аеромобільних військ в 2006 році, іменувалася як 1-ша окрема мотострілецька бригада (1-ша омсбр), оскільки була першою бригадою в Історії ЗС РК, сформованою на базі полк у. 1-ша омсбр була також першим формуванням в ЗС РК, в якому в 1997 році, як експеримент, вводилася контрактна служба для рядового та сержантського складу. 2-га окрема мотострілецька бригада (Астана) — створення формування було розпочато в 1998 році в зв'язку з Перенесенням столиці. Бригада формувалася на матеріально-технічній базі колишньої 203-ї мотострілецької дивізії, а особовий склад комплектувався з різних військових частин. До 2003 року 2-га омсбр була передана до складу Аеромобільних військ і переформована в 36-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Сили ППО (в підпорядкуванні Сухопутних військ) 272-га зенітно-ракетна бригада (Аягуз) 56-та радіотехнічна бригада (Чимкент) ВПС 11-та змішана авіадивізія 129-й винищувально-бомбардувальний полк (Талдикорган) 134-й винищувально-бомбардувальний полк (Жангізтобе) 149-й бомбардувальний полк (Миколаївка) 715-й винищувальний полк (Лугова) 39-й розвідувальний полк (Балхаш) 457-й змішаний літако-вертолітний полк (Алма-Ата) 157-й вертолітний бомбардувальний полк (Джамбул) 486-й вертолітний полк (Учарал) 218-та окрема вертолітна ескадрилья (Алма-Ата) 27-ма окрема вертолітна ескадрилья (Семипалатинськ) Сили ППО (у складі ВПС) 356-й винищувальний полк (Семипалатинськ) 87-ма зенітно-ракетна бригада (Алма-Ата) 770-й зенітно-ракетний полк (Георгіївка) 374-й зенітно-ракетний полк (Серебрянська), 769-й зенітно-ракетний полк (Ленінськ), 420-й зенітно-ракетний полк (Державинск).
Загальна чисельність казахстанської армії в той час, без частин ВВ МВС та Комітету національної безпеки, досягала 160—170 тис.
1993 13 січня — прийнято Закони «Про державний кордон Республіки Казахстан» і «Про загальний військовий обов'язок і військову службу». 11 лютого — затверджена перша Військова доктрина Республіки Казахстан. 2 квітня — підписано указ президента РК про створення Військово-морських сил Республіки Казахстан. 9 квітня — прийнятий Закон «Про оборону та Збройні Сили Республіки Казахстан». 5 травня — підписано указ президента РК про присвоєння С. К. Нурмагамбетову військового звання «генерал армії». 1995 19 травня — прийнятий указ президента «Про утворення Державного Комітету Республіки Казахстан з охорони державного кордону» (з липня 1999 г. — Прикордонна служба Комітету національної безпеки). 16 жовтня — міністром оборони Республіки Казахстан призначений генерал-лейтенант А. Х. Касимов (з 8 травня 1996 року — генерал-полковник). 1996 Квітень — Казахстан отримав з Росії літаки СУ-27 і МіГ-29 в порядку компенсації за виведені в Росію стратегічні бомбардувальники. 17 серпня — в місті Актау піднято Прапор Військово-Морського флоту Республіки Казахстан. Командири перших шести берегових патрульних кораблів отримали прапори для своїх кораблів. 30 жовтня — генерал-полковник М. К. Алтинбаєв призначений міністром оборони, генерал-майор А. Б. Джарбулов — начальником Головного штабу ЗС РК — першим заступником міністра оборони. 1997 14 жовтня генерал-майор Б. Є. Єртаєв призначений начальником Головного штабу ВС РК — першим заступником міністра оборони. 17 листопада — видано указ президента РК про подальші заходи з реформування Збройних сил. Головний штаб ЗС РК перетворений в Генеральний штаб. 1998 Створено три види Збройних сил — Сили повітряної оборони (СПО), Сили охорони державного кордону (СОДК, включали прикордонні війська і сили берегової охорони) і Сили загального призначення (СЗП).
1999—2003 1999 7 травня — Міністерство оборони та Генеральний штаб ВСРК передислокуються у Астану. 2 липня — Сили охорони державного кордону ЗС РК реорганізовані в Прикордонну службу Комітету національної безпеки РК. 13 жовтня — міністром оборони призначено генерал-лейтенанта С. Б. Токпакбаєва. 2000 10 лютого — затверджена друга Військова доктрина РК.