Принц Альберт Віктор, герцог Кларенський і Евондейлський (; 8 січня 1864, Фрогмор, Віндзор — 14 січня 1892, Сандрингем, Норфолк) — старший син Альберта Едуарда, принца Валлійського (який пізніше став королем Едуардом VII) та Олександри Данської, принцеси Валлійської, і старший внук правлячого монарха, королеви Сполученого Королівства Вікторії. Від моменту свого народження він був другим в лінії успадкування трону, але так і не став королем, тому що помер раніше, ніж його батько і бабуся. Альберт Віктор був відомий у своїй сім'ї як «Едді», і багато біографів називають його цим розмовним іменем.
У юності, будучи кадетом військово-морського флоту, об'їхав велику частину світу; ставши дорослим, пішов до війська, але не брав участі в активних військових діях. Після двох невдалих спроб одружитись наприкінці 1893 року він заручився з принцесою Марією Текською. Декілька тижнів по тому він помер від ускладнення грипу — постгрипозної пневмонії під час пандемії грипу. У липні 1893 року Марія стала дружиною принца Георга, молодшого брата Альберта Віктора, який у 1910 році став королем Георгом V.
Інтелект, сексуальність і спосіб життя Альберта Віктора були об'єктом багатьох спекуляцій. За деякими чутками, він був пов'язаний зі скандалом на вулиці Клівленд, де був бордель для гомосексуалів, але достовірних доказів, які би підтверджували або спростовували ці чутки або ж його сексуальну орієнтацію, немає. Деякі автори стверджують, що він був серійним убивцею, відомим як Джек Патрáч, проте тогочасні документи засвідчують, що він не перебував у Лондоні тоді, коли стались ці вбивства.
Перші роки
Альберт Віктор був першим сином Альберта Едуарда, принца Валлійського (який пізніше став королем Сполученого Королівства Едуардом VII) і Олександри Данської, принцеси консорт.
Він народився на два місяці раніше від призначеного часу — 8 січня 1864 року у Фрогмор-гаусі (заміській резиденції членів британської королівської сім'ї, що поблизу Віндзорського замку). При хрещенні йому дали 4 імені — Альберт Віктор Крістіан Едуард. Прислухавшись до побажань його бабусі королеви Вікторії, його назвали Віктором — на її честь і Альбертом — на честь її чоловіка принца Альберта (Альберт Саксен-Кобург-Готський). Ім'я Крістіан він отримав на честь діда по матері короля Данії Крістіана IX, Едуард — династичне (друге ім'я батька, під яким той згодом царював). Неформально його називали просто Едді.Cook, pp. 28-29 Як внук по чоловічій лінії британського монарха він одержав від народження звертання Ваша Королівська Величність і титул принца Альберта Віктора Валлійського.
Охрестив його Чарлз Томас Лонглі, архієпископ Кентерберійський 10 березня 1864 року у приватній каплиці Букінгемського палацу. Його хрещеними батьками стали королева Вікторія — його бабуся по батькові, король Данії Крістіан IX — його дідусь по матері, якого представляв принц Йоганн де Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюкзбург (брат Крістіана), король Бельгії Леопольд I (його двоюрідний прадідусь), герцогиня-вдова Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюкзбурзька (його прабабуся по матері), яку представляла герцогиня Кембриджська, герцогиня Саксонська-Кобург-Готська (його тітка-бабуся по шлюбу) яку представляла велика герцогиня Меклембург-Стреліц, Вільгельм Гессен-Кассельський, ландграф Гессен-Касселя (його прадідусь по матері) якого представляв принц Георг, герцог Кембриджський, спадкова принцеса Пруссії (його тітка по батькові) яку представляла принцеса Єлена (ще одна з його тіток) і принц Альфред (його дядько по батькові).
Освіта
3 червня 1865 року, коли Альберту Віктору було майже 17 місяців, народився його брат принц Георг. Через близькість віку обоє дітей вчилися разом. У 1871 році королева призначила Джона Ніла Далтона наставником принців. Брати мали спеціально написану програму навчання, яка включала ігри і вправляння у військовій майстерності, а також академічні дисципліни.Nicolson, pp. 7-9 Далтон скаржився, що розум Альберта Віктора «ненормально в'ялий».Лист Далтона з королівських архівів, 6 квітня 1879 р., Cook, p. 52 Хоча хлопець вивчив датську мову, прогрес у вивченні інших мов і предметів був повільний;Cook, pp. 52, 56-57 y Harrison, pp. 68-69 інтелектуально він ніколи не виділявся. Леді Джералдін Сомерсет звинувачувала Далтона через погану освіту принца,Леді Джералдін Сомерсет, яка тоді була компаньйонкою герцогині Кембриджської, тітки королеви Вікторії, яку й цитує Aronson, p. 74 але дуже імовірно, що існували фізичні причини неуважності і лінивості дитини під час занять, оскільки його народження було передчасним, то з цим могли бути пов'язані труднощі в навчанні або ж абсанс () — легка форма епілепсії, яка проявляється в дитинстві короткими і несподіваними періодами погіршення стану свідомості або «відсутності».Aronson, pp. 53-54 y Harrison, p. 35 Крім того, сер Генрі Понсонбі думав, що хлопець міг успадкувати глухоту від своєї матері.Aronson, p. 54 y Harrison, p. 34
Розглядалась можливість того, щоб брати одержували освіту окремо, але Далтон порадив Принцу Валлійському цього не робити, бо, на його думку, «принц Альберт Віктор потребує стимулу, що його він отримує від компанії свого брата Георга, і це підштовхує його до роботи».Nicolson, pp. 12-13 У 1877 році двох юнаків відіслали на «HMS Britannia» — навчальний корабель Королівського військово-морського флоту Великої Британії, де вони почали навчання на два місяці пізніше за інших кадетів, оскільки Альберт Віктор підхопив черевний тиф і мусив перебувати під наглядом лікаря Вільяма Ґалла.Cook, p. 62 y Harrison, p. 37 Далтон їх супроводжував як капелан корабля. У 1879 році після тривалих обговорень поміж королевою, принцом Валлійським, сім'єю та урядом, брати у ранзі кадетів відбули в навколосвітню подорож на три роки на óблавку судна «HMS Bachante».Cook, pp. 70-72 Альберт Віктор одержав звання гардемарина на свої шістнадцяті уродини.Cook, p. 79 Вони об'їхали Британську імперію у супроводі Далтона і відвідали Америку, Фолклендські острови, Південно-Африканську Республіку, Австралію, Фіджі, Далекий Схід, Сінгапур, Шрі-Ланку, Аден, Єгипет, Святу Землю і Грецію. В Японії вони зробили собі татуювання. На момент повернення до Великої Британії принц мав 18 років.Cook, pp. 79-94 y Harrison, pp. 41-56
Брати розділились у 1883 році. Георг продовжив службу на флоті, а Альберт Віктор пішов до Триніті Коледжу в Кембриджі.Cook, p. 98 y Harrison, p. 72 Йому призначили наставником Джеймса Кеннета Стівена, який деколи жив у Сандрингемському палаці в цей період, разом з Далтоном (який все ще надавав свої послуги як у Триніті, так і в Сандрингемському палаці).Aronson, pp. 64-67 y Cook, pp. 101—104 Деякі біографи згадують, що Стівен був жінконенависником,McDonald, pp. 130, 183, 204 і вважається, що це могло бути емоційно пов'язано з Альбертом Віктором, але, в той же час, є спірним, чи були його емоції гомосексуальними.Aronson, pp. 66-67 Не відомо, чи мав принц якийсь сексуальний досвід у Кембриджі, хоча до його розпорядження могли бути партнери обох статей.Aronson, p. 73 Протягом свого перебування у Триніті він продемонстрував мало зацікавленості до інтелектуального простору і був звільнений від екзаменів, хоча брав участь в університетському житті. З серпня 1884 року він певний час вивчав німецьку мову в Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла.Cook, pp. 104—111 Після того, як він залишив Кембридж у 1884 році, де служив кадетом у Другому Батальйоні Кембриджського Університету, було оголошено про його офіційне призначення до Десятого Полку Гусарів.Cook, pp. 119—120
Один з викладачів сказав, що Альберт Віктор вчився на слух замість читати і записувати, і що він не мав ніяких труднощів у запам'ятовуванні інформації,Aronson, p. 81, Cook, p. 123 & Harrison, p. 92 але принц Георг, герцог Кембриджський висловив менш позитивну думку, він вважав його «затятим і невиліковним неробою».Harrison, p. 90 Більшість часу, що він провів на військовій базі в Олдершот, принц був зайнятий військовою підготовкою, яка йому була малоприємна, хоча йому подобалось грати в поло.Pope-Hennessy, p. 192 Після здачі екзаменів його перевели до Гаунслоу у березні 1887 року, і там він отримав підвищення по службі, ставши капітаном. Але його приваблювали більше публічні обов'язки, він відвідав Ірландію та Гібралтар і відкривав підвісний міст Гамерсміт.Cook, p. 135 Щодо його особистого життя, то друг дитинства казав, що цей час минув для нього без пригод: «Офіційні особи його брата казали, що вони хотіли перетворити його на світську людину, але він не захотів бути долученим до того світу».Rev. William Rogers cites Bullock, Charles (1892). Prince Edward: A Memory p. 53: Aronson, pp. 80-81
Скандал на Клівленд-стріт
У липні 1889 року Столична Поліція викрила чоловічий бордель на Клівленд-стріт у Лондоні, який перебував під опікою Чарльза Гаммонда. Під час допиту чоловіки-повії і сутенери розкрили імена своїх клієнтів, до яких належав також лорд Артур Сомерсет, один із особистих конюших принца Валлійського.Cook, pp. 16, 172—173. Того часу гомосексуальні стосунки між чоловіками у Великій Британії були поза законом, і клієнти стикалися із соціальним остракізмом, судовими процесами, а в найгіршому випадку вони одержували два роки в'язниці з виправними роботами.Hyde, The Other Love, pp. 5, 92-93, 134—136.
У цей скандал були втягнуті й інші особи британського суспільства. Серед вищого класу Лондона ходили чутки про участь у цій справі члена королівської сім'ї — принца Альберта Віктора.Hyde, The Other Love, p. 123. Чоловіки-повії не згадували принца у своїх свідченнях і тому припускалося, що адвокат Сомерсета Артур Ньютон придумав і розповсюдив цей поголос для того, щоб відвести увагу від свого клієнта. Листи, якими обмінювались повірений у справах Держскарбниці сер Августус Стівенсон і його помічник Гамільтон Кафф, містили зашифровані повідомлення про погрози Ньютона вплутати Альберта Віктора.Aronson, p. 34; Cook, pp. 172—173; Hyde, The Cleveland Street Scandal, p. 55.
Принц Валлійський втрутився в розслідування, кримінального провадження проти когось з клієнтів так ніколи і не почали, і ніколи не починали справи проти Альберта Віктора.Howard, Philip (11 March 1975). «Victorian Scandal Revealed». The Times. Issue 59341, p. 1, col. G. Хоча якихось переконливих доказів, які би свідчили за чи проти його участі в скандалі, або чи відвідував він гомосексуальний бордель, немає,Aronson, p. 117. а чутки і приховування цієї теми спонукали деяких біографів припускати, що він таки відвідував бордель на Клівленд-стріт,Aronson, p. 170. і що він був «імовірно бісексуальним, можливо гомосексуальним».Aronson, p. 217. Інші біографи заперечували таке твердження, один з них навіть назвав принца «палко гетеросексуальним», а втягування його в такі чутки «чимось несправедливим».Bradford, p. 10. Історик Г. Монтгомері Гайд написав: «Немає жодного доказу, що він був гомосексуалом чи навіть бісексуалом».Hyde, The Cleveland Street Scandal, p. 56.