Газопереро́бний заво́д (ГПЗ), (; ; n) — промислове підприємство, яке виробляє з природних і нафтових газів технічно чисті індивідуальні вуглеводні й їхні суміші, скраплені гази, гелій, сірку і сажу. На ГПЗ здійснюється очищення газу від сірчистих сполук і вуглекислоти, висушування, стабілізація газового конденсату і нафти, переробка отриманих при цьому газів, газового конденсату і нестабільного бензину.
Історія Перший газопереробний завод у Європі був збудований у Бориславі в 1911 р., де згодом збудували ще дев'ять заводів. Вони виробляли газолін, який додавали до бензину, а сухий газ йшов на спалювання.
Загальний опис До складу ГПЗ входять: пункт приймання і підготовки газу, компресорні станції, технологічне устаткування (для очищення газу від сірчистих сполук і двоокису вуглецю, відбензинювання газу, газофракціонування, відділення гелію, етану і виробництва сірки, стабілізації і переробки газового конденсату нафтостабілізації), а також допоміжні об'єкти, товарні парки, служби водо-, паро- і електропостачання.
Технологія газопереробки на ГПЗ охоплює: підготовку газу до переробки (очищення від механічних домішок і осушування); компримування газу до тиску, необхідного для його переробки; очищення газу від сірчистих сполук і вуглекислоти, виробництво сірки, етану і гелію, глибоке осушування газу; розділення нестабільного бензину, який виробляється на заводі або надходить ззовні (наприклад, з промислових нафтостабілізаційних установок), на стабільний газовий бензин і індивідуальні технічно чисті вуглеводні (етан, пропан, бутани, пентани, гексани); компримування газу, який пройшов усі стадії переробки (сухого газу), для його транспортування по газопроводах магістральних.
Методи переробки вхідних продуктів на ГПЗ — абсорбційний, адсорбційний, низькотемпературної ректифікації — застосовуються залежно від об'єму перероблюваного газу і вмісту в ньому цільових компонентів.
При абсорбційному методі використовується різна розчинність вуглеводнів, які містяться у вхідному газі, в рідких нафтопродуктах (абсорбентах). Адсорбційний метод ґрунтується на здатності твердих пористих матеріалів (адсорбентів) поглинати пари́ і гази. Як адсорбент звичайно використовують активоване вугілля, цеоліти, які поглинають з газу переважно важкі вуглеводні.
Метод низькотемпературної ректифікації ґрунтується на здатності стисненого в компресорі і охолодженого газу та рідких вуглеводнів, що виділилися, розділятися при багаторазовій конденсації і випаровуванні в ректифікаційній колоні. Поряд з підприємствами виробничою потужністю 10 і більше млрд м3/рік отримали застосування малогабаритні (пересувні і стаціонарні) установки для відбензинення газу. При переробці газів широко використовуються низькотемпературні процеси.
Технологічна схема Типова схема ГПЗ (див. рис.) включає вузли очищення, сепарації, фракціонування, піролізу і полімеризації.
Газ надходить на пункт прийому під тиском 0,15-0,35 МПа. Тут спочатку вимірюють його кількість, а потім направляють у прийомні сепаратори, де від газу відокремлюють механічні домішки (пісок, пил, продукти корозії газопроводів) і крапельну вологу. Далі газ надходить на установку очищення газу 2, де від нього відокремлюють сірководень і вуглекислий газ.
Компресорна станція 1-го ступеня 3 призначена для перекачування «сирого» газу. Стиснення здійснюють в одну, дві або три ступені газомоторні компресори (10 ГК, 10 ГКР, 10 ГКН) або відцентрові нагнітачі (К-380, К-980). На установках відбензинювання 4 сировинний газ розділяють на нестабільний газовий бензин, відбензинений газ і скидний газ. Нестабільний бензин направляють на газофракційні установки 6. відбензинений («сухий») газ компресорною станцією II-го ступеня 5 закачується в магістральний газопровід чи реалізується місцевим споживачам. Скидний газ використовують для паливних потреб котельні і трубчастих печей.
Газофракційні установки 6 призначені для розділення нестабільного бензину на газовий (стабільний) бензин і індивідуальні технічно чисті вуглеводні: етан, пропан, бутан, пентан і н-гексан. Отримувані продукти газорозділення відкачують в товарний парк 7, звідки згодом проводиться їх відвантаження залізничним транспортом або по трубопроводах.
ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ГПЗ
На газопереробних заводах (ГПЗ) з повним (закінченим) технологічним циклом застосовують п'ять основних технологічних процесів:
прийом, вимірювання кількості і підготовка (очистка, осушення і т. д.) газу до переробки; компримування газу до тиску, необхідного для переробки; відбензинювання газу, тобто вилучення з нього нестабільного газового бензину; розділення нестабільного бензину на газовий бензин та індивідуальні технічно чисті вуглеводні (пропан, бутан, пентан, н-гексан); зберігання та відвантаження рідкого продукції заводу.
Газопереробне виробництво може бути організовано не тільки як ГПЗ, а й як газовідбензинювальна установка в складі нафтогазовидобувного управління (НГВУ) або нафтопереробного заводу (НПЗ). Це робиться коли кількість вихідної сировини невелика.
Сировина Основною сировиною ГПЗ є природний або попутний газ, в складі яких знаходяться неорганічні (азот, вуглекислий газ, сірководень, гелій) і органічні (алкани, алкени) компоненти, причому органічні помітно переважають.
Продукція Спектр продукції, яку випускають на ГПЗ, може бути досить широким і включати десятки найменувань.
Основна продукція: Базові полімери Пластики Каучуки Сірка (сірчана кислота) Гелій Сухий осушений газ Бензин газовий стабільний
Газопереробні заводи в Україні В Україні нафто- та газопереробні заводи (останні підпорядковуються АТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта», які є структурними підрозділами НАК «Нафтогаз України») виробляють зріджений газ. За даними Держкомстату за 2000 рік НПЗ виробили 105 тис. т, а підрозділи НАК «Нафтогаз України» за 2002 рік досягли рівня виробітку 308,1 тис. т скрапленого газу.
У підпорядкуванні АТ «Укргазвидобування» три газопереробні заводи: Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти (ШВПГКН) потужністю близько 720 тис. т газового конденсату на рік; Селещинський технологічний цех стабілізації конденсату (СТЦСК) проектною потужністю 1,2 млн т нестабільного газового конденсату на рік; Яблунівське відділення переробки газу (ЯВПГ), потужності якого дають змогу переробляти за рік 2 млрд м3 природного газу виробляючи до 95–100 тис. т зрідженого газу і 1,8–1,9 млрд м³ очищеного природного газу.
ПАТ «Укрнафта» підпорядкований: Гнідинцівський ГПЗ (частка його виробництва становить 2/3 від всієї потужності «Укрнафти» за зрідженим газом і стабільним бензином); Качанівський ГПЗ — основна продукція заводу — зріджений газ і стабільний бензин, в незначній кількості моторне паливо; Долинський ГПЗ, який базується на Долинському, Пасічнянському і Бориславському виробництвах (продукція заводу — зріджений газ і стабільний газовий бензин).
Список українських ГПЗ:
Гнідинцівський газопереробний завод Долинський газопереробний завод Яблунівський газопереробний завод Бориславський газопереробний завод Качанівський газопереробний завод Шебелинський газопереробний завод Глинсько-Розбишівський газопереробний завод
Закордонні газопереробні заводи
Газопереробний завод Міна-аль-Ахмаді Газопереробний завод Хангіран Газопереробний завод Бід-Боланд 2 Газопереробний завод Джебель-Алі Газопереробний завод Асаб Газопереробний завод Шах Газопереробний завод Дашур Газопереробні заводи родовища Ахваз
Газопереробний завод Західної пустелі Газопереробний завод Сархун Газопереробний завод Marun Petrochemical Газопереробний завод Амірія Газопереробний завод Ферашбенд Газопереробний завод Бу-Хаса Газопереробний завод родовища Гечсаран
Газопереробний завод Бід-Боланд Газопереробний завод Хор-Хвайр Газопереробні заводи родовища Карандж Газопереробний завод Саджаа Газопереробні заводи родовища Марун Газопереробні заводи родовища Ага-Джарі
Див. також Переробка природних і нафтових газів Нафтопереробний завод Газовий збірний пункт Газовий промисел Сепарація газу Низькотемпературна ректифікація Низькотемпературна сепарація Низькотемпературна конденсація Низькотемпературна адсорбція Низькотемпературна абсорбція Відбензинення
Література
Газопереробний завод Процеси та обладнання газороздільних установок