Самокри́тика — рефлексивне ставлення людини до себе, здатність до самостійного пошуку помилок, оцінки своєї поведінки і результатів мислення.
Наявність критики до себе вважається умовою психічного здоров'я особистості, але надмірна самокритика може розглядатися як ознака нездоров'я (див. «Психопатологія»)«Польза самокритики и вред чрезмерной самокритичности», сайт «Конструктор успеха» .
Це також громадська критика недоліків роботи власного підприємства, своєї організації, а також праці й поведінки окремих робітників.
Див. також Гамартія Каяття Політична реабілітація Сповідь Mea culpa
Примітки
Джерела Ф. Ф. Петренко // «Критика и самокритика», Большая советская энциклопедия. — 1969—1978 гг. Д. Н. Ушаков // «Толковый словарь Ушакова», 1935—1940 гг. Т. Ф. Ефремова // «Толковый словарь Ефремовой», 2000 г. «Толковый словарь Ожегова» «Энциклопедия социологии», 2009 г.
Посилання
Н. И. Козлов, ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ПРАКТИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ: «О пользе самокритики», сайт «ПСИХОЛОГОС» Самокритика, сайт «Афоризмы» «Самокритика личности», сайт «IAim.ru» Самокритика (Самокритичность), 2014 г., сайт «Качества личности от А до Я» Самокритика и тело, сайт — Психологическая консультация «ГОРОД» Мелани Феннелл, «Преодоление излишней самокритичности», сайт «Элитариум» Словарь по этике: «Критика и самокритика»