«Снігопад» () — кіберпанковий роман американського письменника-фантаста Ніла Стівенсона, написаний у 1992 році. Деякі критики охарактеризували книгу як пародію на кіберпанк, вказуючи на її сатиричний і абсурдистський гумор.
Головний герой, відомий як Хіро ПротагоністТобто, «головний герой», але також «борець», «прибічник»., в реальному житті — доставник піци, але у віртуальному світі він — відомий хакер і воїн-самурай. Він розкриває змову, пов'язану з поширенням «снігопаду» — наркотику, небезпечного і в реальності і віртуальності, та ледве не стає його жертвою. Завдяки хакерським навичкам саме йому виявляється під силу розкрити тисячолітні таємниці, які стоять за цим наркотиком, і загрожують світу майбутнього Інфопокаліпсисом.
Подальша історія світу (через приблизно два покоління) оповідається в романі «Діамантовий вік».
Назва «Снігопадом» () у романі називається наркотик, дія якого відсилає до краху комп'ютерної системи і вірусу, який викликає неполадки на моніторі. В результаті виникає мерехтливе зображення, подібне на снігопад. Його інше значення, «лавина», відповідає лавиноподібному поширенню комп'ютерних і біологічних вірусів.
Світ роману США майбутнього розділені на дрібні квазі-держави зі своїми законами і правилами, організовані навколо відомих франшиз. Економіка перебуває в занепаді, оскільки практично вся промисловість була перенесена до інших держав. Долар знецінений і звичайні послуги коштують мільйони. Порядок є тільки в музиці, мюзиклах, програмному забезпеченні та швидкісній доставці піци. Останньою займається мафія, що фактично править Америкою за відсутності дійсної держави і по-своєму слідкує за порядком. Правосуддя замінює розправа на місці або виставлення ганебних позначок на порушниках і їхньому майні.
Високі технології, як комп'ютери, повсюдні штрих-коди, адаптивні шини, існують поряд з бідністю та залежністю від мафії. Виникли нові професії, так як збірник інформації, будь то чутки або нові відео. Ця інформація здається до електронної бази даних, а пересічні користувачі отримують до неї доступ за гроші. Багатьом похмуру реальність замінює віртуальність, Метавсесвіт. За допомогою спеціальних окулярів кожен може бачити її та «жити» на реалістичних віртуальних, завжди нічних, вулицях Метавсесвіту. Там можна володіти маєтком, бути поважною людиною, тоді як в реальності жити в нетрях з голими стінами. В Метавсесвіті люди представлені аватарами, створеними на свій розсуд чи з готових моделей. Деякі заходять до віртуальності для зустрічей, переговорів, інші — знайти розваги чи задовольнити збочені бажання, впевнені у своїй безпеці. Рутинну роботу там виконують службові програми, демони (термін з Unix), а хакери постійно вносять до віртуальності нові функції.
В цей час надиво активно поширюються секти, а до Америки в пошуках кращого життя прибувають біженці з країн «третього світу». Серед них все частіше чути дивну мову і лиш мало хто знає, що це прамова, Райське наріччя. Її здатні розуміти всі люди, незалежно від походження, як всі комп'ютери розуміють двійковий код. Однак у відмові від її розуміння, як з'ясовують герої роману, є свої переваги.
Сюжет В одній з квазі-держав США, що в південній Каліфорнії, вже пів року працює Доставлятор. Він доставляє піцу, маючи високотехнологічний піцамобіль, зброю, і куленепробивний одяг. Працюючи на мафію, він мусить суворо дотримуватися розпорядку — за півгодинну затримку доставки клієнт має право вбити його і забрати майно. Автор описує будні Доставлятора, технології майбутнього і як той опинився на своїй роботі через борги. Однієї ночі Доставлятор потрапляє у затор і починає спізнюватися. Він обганяє автомобілі і його береться переслідувати на скейтборді кур'єр РадиКС (Радикальної Кур'єрської Служби), щоб наліпити штрафні наклейки. Автомобіль Доставлятора через поспіх розбивається і той не встигає доставити замовлення. Однак кур'єр, що виявляється молодою дівчиною на прізвисько Вайті (Y.T.За назвами букв Вай. Ті. Звучить як «білявка» (whity)), вирішує доставити піцу за нього. Доставлятор дає їй візитівку, звідки стає відомими його псевдонім — Хіро Протагоніст, і адреса у Мультивсесвіті.
Хіро тікає до кордону, щоб не бути покараним мафією Дядечка Енцо. За якийсь час він оселяється в Інгвуді, Каліфорнія. Хіро живе в невеликій кімнаті на колишніх складах разом з українським емігрантом, музикантом Віталієм Чорнобилем. Вони порівняно багаті — їхнє житло має двері, а Хіро володіє комп'ютером і окулярами для доступу в Метавсесвіт. Тепер він займається добуванням інформації та здачею її до бази Бібліотеки колишнього Конгресу США. Проте не на всю інформацію є попит, тож Хіро, попри старання, не завжди отримує плату. В Метавсесвіті ж він володіє будинком в районі, забудованому хакерами десять років тому на початках Метавсесвіту.
Протагоніст зустрічає наркодилера, що пропонує невідомий «сніжний креш». Хіро розуміє, що в Метавсесвіті неможливо отримати наркотичне сп'яніння, але дилер пропонує картку, якою у віртуальності обмінюються інформацією. В реальності після доставки піци Вайті арештовує поліція. Вони пробують дізнатися як її насправді звати, не здогадуючись, що Вайті (Y.T.) — це від «щиро ваша» (Yours Truly). Врешті її кидають до в'язниці. Хіро зустрічає колишню колегу Хуаніту, з якою розробляв аватари для користувачів Метавсесвіту. Також він натрапляє на Боба Ральфа, монополіста кабельного телебачення і організатора перевезень біженців до Америки. Хіро отримує картку з інформацією щодо дивних випадків, пов'язаних зі «сніжним крешем», яка непокоїть хакерів. Протагоніст зі знайомим Давидом, авторитетним хакером, користуються карткою дилера і це спричиняє віртуальний мерехтливий ефект. Незадовго по тому Давида викидають з віртуальності службові програми. Вайті ж користується прихованими інструментами і тікає з в'язниці.
Хіро шукає в Бібліотеці відомості про Вавилон, якось пов'язаний з новим наркотиком. Він уточнює свої знання про легенду щодо Вавилонської вежі та отримує попередження остерігатися якогось Ворона, причетного до смертей хакерів. Вислідковуючи Ворона, Протагоніст зв'язується з Вайті і спостерігає за хакером Лагосом, який шукає Ворона. Той виявляється кимось зарізаним мечем, проте вбивцю, Ворона, жертві вдається сфотографувати.
Спроба зловити Ворона провалюється, той неушкодженим тікає, вбивши хакера Ті-Боуна. Хіро оглядає житло вбитого і знаходить валізку, яка самознищилася після віддалення від власника. Згодом Вайті доставляє документи Дядечку Енцо і той, знаючи про її допомогу, дарує їй свій ланцюжок. Наступного дня їй випадає забрати валізку, схожу на знищену. Протагоніст дізнається, що Давид потрапив до лікарні. Після «сніжного крешу» в нього почалися конвульсії, він говорить набір незрозумілих складів. Вайті доставляє валізку у церкву, де прихожани замість молитов промовляють ті ж склади, що й Давид. Пастор забирає посилку, в ній виявляються ампули з наркотиком.
Хуаніта розповідає Хіро, що мозок Давида наче заражений комп'ютерним вірусом. Він проникнув до мозку через зоровий нерв при розгляданні мерехтіння. Хуаніта розкриває Хіро, що Ворон поширює наркотик і в реальності. Щоправда, він зроблений з плазми крові тих, хто бачив мерехтіння і його поширює церква Боба Райфа. Хуаніта прирівнює наркотик до вірусу і релігії. Протагоніст розуміє, що жінка щось задумала, але не повідомляє йому всього. Згодом Вайті повідомляє йому про загадкову валізку. Хіро шукає відомості про все це в Бібліотеці й дізнається про глосолалію, яку багато сект вважають первісною «мовою Природи». Протагоніст відкриває для себе схожість шумерської мови, найдавнішої з відомих, на глосолалію. Він розуміє, що програмний код — це магічна мова Метавсесвіту, як нам-шуб (закляття) для шумерів. Подальші пошуки наводять Хіро на зацікавленість Боба Райфа шумерською мовою, зокрема він володіє глиняною табличкою. Протагоніст разом з Бібліотекарем бажає з'ясувати чому людські мови мають тенденцію до фрагментації, «ефекту Вавилона». Хіро проводить аналогію з комп'ютерним вірусом, який колись змусив людей перестати розуміти єдину мову і вигадувати нові.
Вайті у власному розслідування виходить на чоловіка Нг, котрий знає спосіб виявити «сніжний креш» реалу. Разом з Вайті він захоплює зразок. Та зустрічається з Хіро в Метавсесвіті та розповідає про принцип дії «сніжного крешу». Вони роздумують над аналогіями програм в суспільстві, приходячи до висновку, що його закони і міфи — це операційна система. Обоє знаходять жінку, що вилікувалася після візуального «сніжного крешу» на якомусь «Плоту». Хіро з Вайті здогадуються, що насправді там збирають кров для створення «сніжного крешу» реальності, а згубні мерехтіння бачать тільки хакери. Тут Вайті усвідомлює, що її мати, хакерка, у великій небезпеці. Дівчина прибігає додому і розбиває комп'ютер, про що дізнаються роботодавці матері.
Хіро шукає «Пліт», який є флотом для біженців з інших країн, керований Бобом Райфом. Розмовляючи з Бібліотекарем, Протагоніст порівнює людські мозки з комп'ютерами, а мови — з програмами, з допомогою яких вони діють. З Каббали відомо про «Райське наріччя» — первісну мову, яку розуміють всі люди — «машинний код» для живих істот. Хіро довідується, що Ворон пов'язаний з «Плотом», а про Вайті через її витівку дізнаються послідовники церкви Райфа та викрадають її.