Прохорська (Прохорівська) сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини в 1672-1782 рр.
Сотенний центр — містечко Прохорі.
Історія Створена за рішенням гетьмана І. Самойловича в 1672 з козаків і населених пунктів колишньої Оленівської сотні (1653-1663) у складі Ніжинського полку. Існувала в його складі до ліквідації полково-сотенного устрою в 1782 році.
У результаті реформи гетьмана К. Розумовського південно-західна частина сотні відійшла до створеної в 1758 Заньківської сотні.
Територія скасованої в 1782 Прохорської сотні відійшла до Чернігівського намісництва.
Населені пункти Прохорська сотня займала береги болотистих приток річки Остер, які вже в другій половині XVII ст. звалися озерами або просто болотами. Населені пункти центральної частини сотні (в т.ч. і с. Прохори) виникли не раніше середини XVII ст., тоді як околиці (Крути, Печі, Сиволож) були заселені здавна.
На 1732 рік до складу сотні належали:
с. Прохори;
с. Сиволож, отаман Опанас Куриленко;
с. Хороше Озеро, отаман Грицько Фесенко;
с. Крутів, отаман Мирон Крутюлка;
с. Печі, отаман Грицько Іллєнко;
с. Бурківка, отаман Іван Приходько;
с. Переяслівка, отаман Іван Безпалий;
с. Мала Загорівка, отаман Іван Шостак ;
с. Кагарлик.
Сотники
Григорій Хоменко (1672); Тарас Михайлович Забіла (1694); Тимофій Костянтинович Забіла (1701 - 1704); Матвій Борсук (1725); Семен Прокопович Григорович (1727 - 1738); Дмитро Семенович Григорович (1740 - 1765); Григорій Дмитрович Григорович (1782).Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Український інститут національної пам’яті. ‒ К.: "Стилос", 2010. С.54..
Література Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. Дніпропетровськ, 2007. Крип'якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. 1966. Вип. 2. Примітки