Передмова Жінка виконує важливі обов'язки, пов'язані із функцією материнства. Вагітність і роди є природним фізіологічним процесом, який ставить до її організму підвищені вимоги, а за несприятливих умов нерідко спричиняє різні ускладнення. Необхідно пам'ятати і про жіночі хвороби, які виникають внаслідок особливостей будови і діяльності жіночого організму, а також під впливом ускладненого перебігу вагітності та пологів. В силу характерних анатомо-фізіологічних особливостей організм жінки потребує додержання особливих правил загальної та особистої гігієни. Особиста гігієна включає загальний режим життя жінки, її праці, побуту та відпочинку. Велика увага при цьому приділяється доглядові за чистотою тіла, особливо статевих органів, раціональному харчуванню, триманню в чистоті житла, одягу, взуття, правильному використанню сприятливих для організму фізичних чинників - сонця, повітря, води, а також фізичної культури. Дуже важливим є знайомство жінок з основними гінекологічними захворюваннями, заходами запобігання їм, а також правилами гігієни при виникненні їх. Кожна жінка повинна знати анатомо-фізіологічні особливості організму в усі періоди життя. Вона повинна вивчити правила загальної і особистої гігієни, які забезпечують правильний розвиток організму і зберігають їй здоров'я.
Анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму Різноманітні функції, пов'язані із материнством (зачаття, вагітність, пологи, вигодовування новонародженого), значною мірою визначають специфічні особливості будови жіночого організму. Відмінності в будові тіла жінки і чоловіка намічаються ще в ранньому дитинстві, але найбільш виразно вони виступають після настання статевої зрілості. Порівняно з чоловіком у жінки дещо менший зріст і вага. У зв'язку із порівняно більшим відкладенням жиру лінії тіла жінки округліші. З початком статевого дозрівання дівчинки в товщі молочних залоз починають рости і розвиватись елементи, які потім виробляють молоко. Особливо швидко ростуть залози після початку менструацій, а повного розвитку досягають до 18-20 років. Максимальна зрілість молочних залоз настає під час вагітності і в період годування. Коли годування грудьми припиняється, залози дещо зменшуються. Кожна молочна залоза складається з 15-20 залозистих часточок, які нагадують грона винограду. Молоко, що виробляється в часточках, надходить у вивідні протоки, які у вигляді 15-20 молочних ходів закінчуються у соску залози точковими отворами.
Будова жіночого тазу Черевна порожнина у жінки має більшу місткість, ніж у чоловіка, за рахунок більшої ширини таза, а також збільшеної відстані між нижнім краєм ребер і тазом. Така будова черевної порожнини забезпечує розміщення в ній матки з плодом під час вагітності. Таз складається з чотирьох кісток: двох безіменних, крижів та куприка. Ці кістки утворюють міцне кільце, задній відділ якого складається з крижів і куприка, а бічні з безіменних кісток, які спереду утворюють лобкове зчленування.
Будова жіночого тазу має свої особливості Верхні відділи безіменних кісток (крила) більш розгорнуті, а вхід до тазу має білшь округлу форму, ніж у чоловіка. Кістки жіночого таз з'єднані рухливіше. В результаті цих особливостей жіночий таз пристосований для проходження плода під час пологів.
Формування тазу починається ще внутрішньоутробно і закінчується до періоду статевої зрілості. На цей час хрящова основа тазу костеніє. Таз є опорою тіла, і тому протягом усього періоду формування організму він зазнає значних механічних впливів. Наприклад, у грудному віці, коли дівчинка починає сидіти, на ще слабкі тазові кістки діє вага тулуба, а в період ходіння ще прижднується тиск з боку стегон, з'єднаних з безіменними кістками таза.
Крім названих механічних впливів, на характер окостеніння таза, його форму і розміри впливає і ряд таких умов, як неправильне, неповноцінне харчування, надмірне фізичне навантаження, або навпаки, обмеження рухів, ігор, нхвороби (рахіт, поліомієліт тощо). Внаслідок цього у дівчинки може неправильно сформуватися таз. Він може бути звуженим, деформованим і в майбутньому створювати несприятливі умови для пологів.
Розвиток статевих органів Наявність заднього злютування малих статевих губ - одна звідмінних анатомічних особливостей статевих органів у маленьких дівчат, якої немає у дорослих жінок. На малих й великих статевих губах знаходяться численні залози.
Переддень піхви вистелений клітинами багатошарового плоского епітелію. Малі залози передденя розміщені переважно біля назовнішнього отвору сечовипускного каналу. У новонароджених дівчаток їх значно більше, ніж у дорослих жінок. Великі залози передденя (бартолінові залози) починають функціонувати з періоду статевої зрілості, вивідні протоки їх вже до 10-12 років мають типову будову - вкриті стовпчастим епітелієм.
Сечовипускний канал у новонароджених дівчаток по довжині дорівнює 1-1,5 см, у віці 1 місяць - 1,6 см, 12 місяців - 2,2 см, 16 років - 3,2 см. Зовнішній товір уретри відчиняється у переддень на 1-1,5 см нижче клітору між малими статевими губами; має овальну або щілиноподібну форму. Слизова оболонка уретри у дівчаток багата складинками. Залози Літтре та лакуни Морган'ї розташовуються по усій довжині уретри, але у передній частині каналу їх більше. Декотрі з них відчиняються переддень піхви.
Яєчники у дитячому віці ростуть повільно, їхня маса збільшується поступово. До кінця 1-го року життя воа подвоюється, а до 6 років збільшується у 7 разів, до 16 років - в 20 разів у порівнянні із масою при народженні й досягає 5-6 грамів. Яєчники у новонароджених мають подовжну й ущільнену форму, поверхня їх гладка, маса від 0,2 до 0,4 г. На другому році життя вони починають набувати яйцеподібну форму, яка повністю формується до 10 років.
Число первинних фолікулів з віком зменшується: у 17-денної дитини їх близько 23 ряда, 10-річної дівчинки - 6-7 рядів; у період статевого дозрівання фолікули у підкірці знаходяться на різних стадіях розвитку. Яйцеводи у дитячому віці не подовжуються. Звивини яйцеводів зменшуються на 5-му році життя, коли збільшується поперечний розмір тазу, зв'язки яєчників розтягуються і вони, відділяючись від матки, займають своє нормальне положення.
До моменту народження матка має довжину близько 4 см, тіло удвічі коротше шийки. Після народження відбувається інволюція й зменшення її розмірів внаслідок припинення діє секрету плаценти, збуджуючого ріст матки. У грудному віці довжина матки складає 2,5-2,8 см. Посилений ріст матки починається у віці після 7-8 років. З настанням статевої зрілості вони набуває форми й розмірів дорослої жінки.
До моменту народження у дівчинки є залози матки. Кількість залоз у кожному випадку індивідуальне й значно коливається незалежно від віку дівчинки. У віці 6 років невелика кількість залоз розташована на дні матки. До 10 років їхня кількість збільшується, а після 12 років вони рівномірно пронизують усю слизову оболонку матки.
У новонароджених довжина піхви складає 3 см, вхід розташований дуже глибоко, має майже вертикальний напрямок. Стінки піхви тісно дотикаються між собою, м'язи розвинути слабко, малопружні. У річних дівчаток довжина складає 4 см. З 8 років з'являється складчастість стінок. Абсолютна величина піхви швидко наростає після 10-річного віку й до періоду статевої зрілості досягає 7-8 см у довжину.
У новонародженої дівчинки функціонално-морфологічний стан піхви знаходиться під впливом гормонів плаценти. Слизова оболонка добре розвинена, епітелій містить глікоген, а вміст має кислу реакцію. По мірі знакнення плацентарних естрогенів від 1 року до 10-12 років глікоген у піхві не утворюється, паличок Дьодерлаейна немає, реакція вмісту стає лужною (рН 7-8), внаслідок цього відсутня захисна функція піхви, епітеліальний покрів тоншає.
У 12-14 років яєчники починають продукувати власні статеві гормони. Слизова піхви потовщується, у ній утворюється глікоген, реакція стає кислою, у вмісті з'являються палочки Дьодерлейна, матка збільшується. настає період статевої зрілості.
Гігієна у різні періоди життя жінки Діяльність жіночих статевих органів змінюється протягом усього життя жінки. Починаючи від народження і до глибокої старості у статевих органах жінки відбувається ряд вікових змін. Ці зміни закономірні. Вони є відображенням безперервних, що змінюють один одного, процесів росту, розвитку, розквіту і, нарешті, поступового згасання дітородної функції жіночого організму. Тому порушення діяльності статевих органів, захворювання, які уражують ці органи в різні періоди життя жінки, несхожі за своєю суттю, походженням і наслідками. Одна й та сама причина захворювання у різні періоди життя жінки викликає різні за своєю скланістю і проявами зміни у статевих органах. Крім того, в різні вікові періоди, тобто у ранньому дитинстві, юнацтві, статевій зрілості і в похилому віці, спостерігаються специфічі, набільш характерні для цих вікових періодів захворювання і порушення діяльності жіночих статевих органів.
Гігієна дівчинки грудного віку Крім загальних гігієнічних заходів, які здійснюються у ранньому дитячому віці (незалежно від статі дитини), дівчатка потребують деяких спеціальних запобіжних заходів, пов'язаних із особливостями будови їх статевих органів. У новонароджених дівчаток великі статеві губи утворюють досить товсті і м'які валики, причому у недоношених дівчаток малі статеві губи виступають над великими. В перші дні життя у дівчаток може спостерігатись припухання статевих губ, що нерідко поєднується із виділенням незначної кількості тягучого слизу. Цей слиз призводить до склеювання зовнішніх статевих органів, шкіра у цьому місці нерідко червоніє і трохи подразнюється внаслідок попадання на неї сечі і калу. Слизова оболонка, що вистилає піхву, у дівчаток раннього віку надзвичайно ніжна, пухка. У зв'язку з цим вона легко раниться, чутлива до різних подразнень і сприйнятлива до інфекції. Поверхневий шар слизової оболонки піхви легко злущується і попадає у просвіт піхвової трубки дівчаток. У перші дні життя у піхві немає ніяких бактерій, вони з'являються у ній з 12-14-го дня життя. Потім дуже швидко з'являються звичайні для піхви молочнокислі палички, що, як правило, пригнічують, заглушують ріст і розвиток інших бактерій і витісняють їх з піхви.
Іноді на 4-7-й день життя з статевої щілини дівчаток з'являються кров'янисті виділення, що трохи нагадують менструацію. Це явище не становить небезпеки і швидко минає, не потребуючи спеціального лікування. Немає нічого страшного і в тому, що іноді в новонароджених дівчаток спостерігається припухання молочних залоз і виділення з них при надавлюванні мутної, густої рідини - молозива. Протягом кількох днів ця припухлість звичайно минає.
При догляді за дівчинкою раннього віку важливе значення має додержання чистоти тіла взагалі і статевих органів зокрема.
Якщо під час огляду зовнішніх статевих органів виявляється склеювання губ, їх треба обережно розсунути двома пальцями, а слиз або кров видалити, змиваючи струменем теплої кип'яченої води, уникаючи усякого тертя. Обмивати слід у напрямі від статевої щілини до відхідникового отвору, щоб не занести калу у статеві органи. Після обмивання ділянку зовнішніх статевих органів треба обережно витерти, найкраще м'якою ваткою.
Спочатку просушують ділянку статевої щілини, статевих губ, а потім шкіру навколо них, далі пахвинні складки і в останню чергу - промежину, ділянку відхідника. Після підмивання і обережного обсушування статеві органи і сусідні з ними складки шкіри слід трохи припудрити тальком, спеціальною дитячою присипкою або змастити жиром. Можна також користуватись соняшниковою або іншою рослинною олією, попередньо прокип'ятивши її. Для цього олію наливають у чисту суху пляшечку, нещільно закупорену ваткою, і ставлять її в каструлю з водою, яку кип'ятять протягом 10 хвилин. Дитячу присипку або тальк слід зберігати у чистій баночці, затягнутій марлею через яку присипка сиплеться тонким, рівномірним шаром.