Віта́лій Ю́рійович Баба́н ( , с. Олексіївка, Добровеличківський район, Кіровоградська область — , м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис Віталій Бабан народився 1994 року в селі Олексіївка Добровеличківського району Кіровоградської області. Закінчив 9 класів Олексіївської загальноосвітньої школи.

Проходив військову службу за контрактом в Дніпропетровській десантній бригаді.

Сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі 13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч проти 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, підбили російські терористи з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався в землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту — загинули. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Пройшло більш як 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

26 липня Віталія поховали на кладовищі села Олексіївка Добровеличківського району .

Залишились мати Оксана Василівна, батько Юрій, сестра Ірина.

Нагороди та відзнаки Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу. Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті 12 грудня 2014 року в селі Олексіївка Добровеличківського району на фасаді будівлі Олексіївської ЗОШ І—II ступенів, де навчався Віталій Бабан, йому встановлено меморіальну дошку. 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів. 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську. В селі Олексіївка Добровеличківського району вулицю Леніна перейменовано на вулицю Віталія Бабана. На цій вулиці розташована Олексіївська сільська рада — за адресою вул. Віталія Бабана, 1б.

Див. також Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела Бабан Віталій Юрійович // Книга пам'яті полеглих за Україну. Бабан Віталій Юрійович // Український меморіал. Вони загинули за нас: «А мати жде…» // «День», 19 червня 2014. Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» , 14 червня 2017.