Мар'ян Лялевич (, 21 листопада 1876, Вилкавишкіс — вересень 1944, Варшава) — польський архітектор, представник академічного класицизму.
Біографія Народився 21 листопада 1876 у Вилковишках Сувалкського повіту (тепер Вилкавишкіс, Литва) в сім'ї доктора медицини Станіслава Лялевича і Марії Родеов.Who's who in Central and East Europe / Stephen Taylor. — Central European Times Publishing Company, 1935. — S. 543. Навчався в гімназії в Сувалках, де 1895 року отримав атестат зрілості. 1901 року закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі званням художника-архітектора. Отримав стипендію, завдяки якій протягом двох років поглиблював знання у Швеції, Норвегії, Німеччині, Австрії та Італії. Повернувся до Санкт-Петербурга, де зайнявся педагогічною діяльністю. 1912 року отримав звання академіка. Служив у канцелярії Відомства закладів імператриці Марії. Протягом багатьох років був членом товариства архітекторів-художників у Петербурзі. Від 1915 року очолював товариство. Від 1909 року був також членом Варшавського товариства опіки над пам'ятками. Очолював його петербурзький відділ.
1918 року виїхав до Польщі. Викладав історію мистецтв у Католицькому інституті Любліна і Академії мистецтв у Варшаві. 1 жовтня 1920 року став професором звичайним на факультеті архітектури Варшавської політехніки. У 1925—1927 роках був деканом факультету. Виконував також обов'язки проректора. Продовжував діяльність у Товаристві опіки над пам'ятками минулого, очолював його реставраційний відділ, а 1930 року обраний головою товариства.
Входив до складу журі конкурсів проєктів комерційного училища в місті Перм (1916)В Императорскомъ Петроградскомъ о-вѣ архитекторов // Зодчій. — 1916. — № 9. — С. 92; Зодчій. — 1916. — № 12. — С. 128., проєктів санаторію в Царському Селі (1916)Зодчій. — 1916. — № 27. — С. 255., костелу святого Роха в Білостоку (1926)Dolistowska M. Konkurs na kościół Św. Rocha w Białymstoku. Idea świątyni i projekty jej realizacji a główne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej // Architecturae et Artibus. — 2016. — № 2 (28). — S. 18. — ISSN 2080-9638., адміністративного корпусу Польського судноплавства у Гдині (1927)Różne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337., головного вокзалу у Варшаві (1929)Kronika // Architekt. — 1929. — № 4. — S. 30—31., комплексу будинків Спілки польських вчителів у Варшаві (1930).Guttmejer K. Zespół gmachów Związku Nauczycielstwa Polskiego // Krajobraz Warszawski. — 2013. — № 144. — S. 2. 1933 року був членом комісії Фонду військового квартирування, яка оцінювала конкурсні проєкти будинку на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві.Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65. Тоді ж працював у складі колективу архітекторів та представників Товариства заохочення мистецтв, які призначали молодим архітекторам стипендії ім. Владислава Фрончкевича.Kronika // Architektura i Budownicwo. — 1933. — № 1. — S. 32.
2 травня 1923 року відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 18. 7 листопада 1936 року отримав Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».Monitor Polski. — 1936. — № 261. — Poz. 460.
Убитий німцями у другій половині серпня 1944 року під час масового розстрілу на вулиці Дикій, 17 у Варшаві. На полі 244-1-29 Повонзківського цвинтаря розташована символічна могила. Був одружений із Марією Радлінською.
Роботи Особняк М. К. Покотилової на Каменноостровському проспекті, 48 у Санкт-Петербурзі. Споруджений 1909 року у стилі неоренесансу.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 60; Ескізи оздоблення Дворцового мосту в Санкт-Петербурзі. Не пізніше 1911 року.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 64. Кургауз у Нарві-Йиесуу. Проєкт створено не пізніше 1911 року.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 56—59. Житловий будинок на вулиці 10-й радянській у Санкт-Петербурзі. Споруджений не пізніше 1911 року.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 63. Двоповерховий будинок у стилі неокласицизму на Західній алеї, 1 у Санкт-Петербурзі. Споруджений 1912 року.Ленинград: Путеводитель… — С. 241. Торговий дім Мертенса на Невському проспекті, 21 у Санкт-Петербурзі. Збудований у 1911—1912 роках. Фасад утворений трьома великими заскленими арками, оздоблений скульптурою В. В. Кузнецова.Ленинград: Путеводитель… — С. 115. Будинок на розі Каменноострівського проспекту, 9 і Малої Посадської, 2. Споруджений протягом 1911—1912 років у формах неоренесансу.Ленинград: Путеводитель… — С. 231. Житлове містечко при військовому заводі КЗВС (казенний завод військових самоходів), який будувала британська фірма БЕКОС в Підлипках, нині м Корольов Московської області. Ситний ринок у Санкт-Петербурзі. Проєкт створено не пізніше 1911 року.Ежегодникъ Общества архитекторовъ-художниковъ. — Вып. 6. — СПб. : Типографія Т-ва А. Ф. Марксъ. — 1911. — С. 62. Спорудження тривало у 1912—1913 роках.Ленинград: Путеводитель… — С. 219. Перебудова у 1913 році будинку на Невському проспекті, 80 у Санкт-Петербурзі для кінотеатру «Parisiana».Ленинград: Путеводитель… — С. 125. Проєкт віадука середньої лінії на вулиці Солець у Варшаві, виконаний у Бюро проєктів відбудови залізничного вузла. 1922 рік, співавтор Павел Вендзягольський.Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 6 (wkładka); Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Реставрація палацу Радзивіллів на вулиці Краківське передмістя у Варшаві для потреб Ради Міністрів (1919—1924). З Лялевичем співпрацював Теодор Бурше.Guttmejer K. Zespół gmachów Związku… — S. 7. Дім «Ericsson» на Алеях уяздовських у Варшаві (не пізніше 1925).Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 15. Проєкт, за яким відбудовано палац Сташиця у Варшаві (не пізніше 1925).Odbudowa b. Pałacu Staszica // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 40—41; Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2. — S. 43. Будинки відділень Банку польського у Сєдльцах, Калішу, Сосновці і Томашові (1924—1926). Комплекс із будинків казарм у Гдині в місцевості Оксивє (1924—1926).Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 331—333 (стаття помилково локалізує їх у Варшаві). «Банк польський» у Бересті (1926).Barucki T. Architektura II Rzeczpospolitej na jej wschodnich ziemiach // SARP. — 2006. — № 3. — S. 54. — ISSN 0239-3549. Гуртожиток на вулиці Гурношльонській, 16 у Варшаві. Споруджений до 1928 року. У плані нагадує видовжену літеру Н, стилістично поєднує деякі риси необароко з елементами неокласицизму (монументальна колонада). Дослідники припускають, що Лялевич міг також бути автором будинків № 18 і 20 на тій же вулиці.Majewski J. Warszawa nieodbudowana. Lata dwudzieste. — Warszawa: VEDA, 2004. — S. 176—177. — ISBN 978-83-61932-01-7. Комплекс із чотирьох споруд Державного земельного банку в Луцьку (1929—1930). Гарнізонний шпиталь у Гдині в місцевості Оксивє (1930).Budowle współczesne… — S. 339. Вілла В. Станішевського в місцевості Адамув-Залесє, тепер частина варшавської дільниці Пясечна (1930).Architektura i Budownictwo. — 1930. — № 3. — S. 77. Проєкт гарнізонного костелу у Гдині (1932).Budowle współczesne… — S. 327. Проєкт реставрації усипальниці московського царя, т зв. «Московської каплиці» у Варшаві, 1939 рік.Prus-Faszczewski T. Symbol chwały wojennej Polski wstaje z ruin // Tygodnik Ilustrowany. — 8 stycznia 1939. — № 2 (4082). — S. 22. Будинок Геологічного інституту на вулиці Раковецькій, 4 у Варшаві. Проєкт передбачав розміщення хімічних, петрографічних і механічних лабораторій, квартир для персоналу (південний корпус), музею, бібліотеки і майстерень (центральний корпус); лекційної і читальної зал, адміністрації (північний корпус). Проєкт обрано на закритому конкурсі 1920 року. Спорудження тривало довго через проблеми з фінансуванням.M. L. Państwowy Instytut Geologiczny w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. — S. 69—76; Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Керівником робіт був особисто автор.W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41. Державний аграрний банк на вулиці Новогродській у Варшаві.Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Дім дирекції PKP на вулиці Віленській у Варшаві. Садиба в Куярві. Будинок товариства «Треугольник» у Москві. Будинок Сибірського банку в Санкт-Петербурзі.
Примітки
Джерела
Белинцева И. В. Архитектор Мариан Лялевич после 1918 г.: другая Балтика // Изобразительное искусство, архитектура и искусствоведение Русского зарубежья: [сборник] / Фонд им. Д. С. Лихачева. — СПб. : Дмитрий Буланин, 2008. — С. 394—403. — ISBN 978-5-86007-597-9. Zwoliński A. Marian Lalewicz (1876–1944) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — Warszawa: Pracownia Historyczna BGPW, 1984. — № 15.