Протока Брансфілд (63° пд. ш 59° зх. д., аргентинська назва протоки Mar de la Flota) шириною близько 100 км (60 миль) і довжиною 300 км (200 миль), спрямована переважно в північно-західному напрямку між Південними Шетландськими островами та Антарктичним півостровом. Вона була названа в 1825 році Джеймсом Ведделлом, капітаном Королівського флоту, на честь Едварда Брансфілда, також капітана Королівського флоту, що досліджував Південні Шетландські острови в 1820 році.
Підводний жолоб, що йде під протокою, відомий як жолоб Брансфілд (61° 30' пд. ш. 54° 0' зх. д.). Жолоб 400 км завдовжки і до 2 км глибиною проходить між грядою Південних Шетландських островів і Антарктичним півостровом. Він є результатом рифтогенезу, який розпочався близько 4 мільйонів років тому Yi, S., Batten, DJ, Lee, SJ (21 Nov 2005). Provenance of recycled palynomorph assemblages recovered from surficial glaciomarine sediments in Bransfield Strait, offshore Antarctic Peninsula. Cretaceous Research, 26, 906—919 . Сучасний ріфтогенез — причина недавніх землетрусів і вулканізму вздовж протоки Брансфілд. Дном протоки проходить ланцюг підводних гір вулканічного походження; серед них, зокрема, нині неактивна підводна гора Орка Hatzky, Jörn (2005): The Orca Seamount Region, Antarctica (Sect. 5.5.2). In: Peter C. Wille (ed.), Sound Images of the Ocean in Research and Monitoring, Springer-Verlag Berlin. .
23 листопада 2007 року в протоці Брансфілд корабель «Експлорер» зіткнувся з айсбергом і затонувhttp://www.photobits.com/dl/Explorer%20-%20Final%20Report.PDF. Усі 154 пасажири були врятовані. Про потерпілих не повідомлялося.
Примітки