Чина шорсткаДовідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович], горошок шорсткий, горошок мохнатий, горошок шерстковолосий (Lathyrus hirsutus L.) — рослина з роду чина, родини бобових.
Загальна біоморфологічна характеристика
Однорічна рослина 20-50 (70) см заввишки. Стебла злегка опушені або зовсім голі, висхідні, дворебристі, двокрилі, чіпляються. Вісь листа закінчується гіллястим вусиком. Прилистки напівстріловидні, 10-12 мм завдовжки, коротше черешка листа. Черешки коротше листочків листа, з вузькими крилами, 15-20 мм завдовжки. Листя складаються з 1 пари ланцетових або довгасто-ланцетних листочків, 25-70 мм завдовжки, 4-12 мм завширшки, до верхівки звужені, з вістрям. Квітконоси довгі, ребристі, закінчуються коротким вістрям. Суцвіття — негуста, небагатоквіткова китиця. Квітки 10-13 мм завдовжки, синьо-фіолетово-рожеві, пониклі. Чашечка дзвонова, зубці ланцетні, трохи довше трубки. Прапор округло-овальний, довше човника. Боби сидячі, лінійні, 3-3,5 см завдовжки, 7-8 мм завширшки. Молоді боби густо засаджені жорсткими білими волосками, які сидять на горбках. До часу дозрівання бобів волоски опадають і біб стає шорстким від горбків. Насіння округле, чорне, горбкувате. Цвіте в травні, плодоносить у липні.
Число хромосом — 2n = 14.
Екологія
Росте зазвичай на полях і засмічених місцях, рідше — на луках, на лісових галявинах, по річкових долинах.
Поширення
Природний ареал
Африка Північна Африка: Алжир; Єгипет; Марокко; Туніс Азія Західна Азія: Афганістан; Іран; Ірак; Ліван; Туреччина Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан Середня Азія: Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан Індійський субконтинент: Індія; Пакистан (Кашмір) Європа Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Польща; Швейцарія Східна Європа: Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації
Африка Макаронезія: Португалія — Азорські острови, (Терсейра)
Використання та господарське значення
Добра кормова високобілкова рослина, охоче поїдається худобою. Дає велику зелену масу і довго залишається зеленим.
Примітки
Див. також
Список видів роду чина
Література
Вульф Е. В., Малеева О. Ф. 1969. Мировые ресурсы полезных растений. Пищевые, кормовые, технические, лекарственные и др. Справочник. Л.: Наука. С.232. Гроссгейм А. А. Флора Кавказа. — Баку: Изд. Азерб. филиала Акад.наук СССР, 1952. — Т.5. — С. 379. Флора СССР. Т.13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР. С.524-525. Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб.: Мир и семья. 990 с. Флора европейской части СССР. Т.6. 1987 / Под ред. Ан. А. Федорова, Н. Н. Цвелева. Л.: Наука. С.156. Abrams, L. 1944. Buckwheats to Kramerias. 2: 1-635. In L. Abrams (ed.) Ill. Fl. Pacific States. Stanford University Press, Stanford. AFPD. 2008. African Flowering Plants Database — Base de Donnees des Plantes a Fleurs D'Afrique. Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Cooper, M. R. & A. W. Johnson. 1998. Poisonous plants and fungi in Britain: animal and human poisoning. [poisonous]. Correll, D. S. & M. C. Johnston. 1970. Man. Vasc. Pl. Texas i-xv, 1-1881. The University of Texas at Dallas, Richardson. Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Duke, J. A. 1981. Handbook of legumes of world economic importance. Englert, J. M. et al. 1999-. USDA-NRCS Improved conservation plant materials released by NRCS and cooperators. Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. Fernald, M. 1950. Manual (ed. 8) i-lxiv, 1-1632. American Book Co., New York. Gleason, H. A. & A.J. Cronquist. 1991. Man. Vasc. Pl. N.E. U.S. (ed. 2) i-910. New York Botanical Garden, Bronx. Hickman, J. C. 1993. The Jepson Manual: Higher Plants of California 1-1400. University of California Press, Berkeley. Hitchcock, C. H., A.J. Cronquist, F. M. Ownbey & J. W. Thompson. 1961. Saxifragaceae to Ericaceae. Part III: 614pp. In C. L. Hitchcock Vasc. Pl. Pacif. N.W.. University of Washington Press, Seattle. Hitchcock, C. L. 1952. A revision of the North American species of Lathyrus. Univ. Wash. Publ. Biol. 15:9. International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. Isely, D. 1990. Leguminosae (Fabaceae). 3(2): xix, 1-258. In Vasc. Fl. S.E. U. S.. The University of North Carolina Press, Chapel Hill. Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. Kartesz, J. T. 1994. A synonymized checklist of the vascular flora of the United States, Canada, and Greenland. Kingsbury, J. M. 1964. Poisonous plants of the United States and Canada. [poisonous]. Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. Marticorena, C. & M. Quezada. 1985. Catálogo de la Flora Vascular de Chile. Gayana, Bot. 42: 1-157. Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. Munz, P. A. & D. D. Keck. 1959. Cal. Fl. 1-1681. University of California Press, Berkeley. Nasir, E. & S. I. Ali (eds). 1980–2005. Fl. Pakistan Univ. of Karachi, Karachi. Pignatti, S. 1982. Flora d'Italia. Pottier-Alapetite, G. 1979–1981. Flore de la Tunisie: Angiospermes-Dicotyledones. Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. Radford, A. E., H. E. Ahles & C. R. Bell. 1968. Man. Vasc. Fl. Carolinas i-lxi, 1-1183. University of North Carolina Press, Chapel Hill. Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. Sanjappa, M. 1992. Legumes of India. Silva, L. et al. 2005. Listagem da fauna e flora terrestres dos Açores. Lista des plantas vasculares (Pteridophyta e Spermatophyta). Small, J. K. 1933. Man. S.E. Fl. i-xxii, 1-1554. Published by the Author, New York. View in Botanicus View in Biodiversity Heritage Library Smythies, B. E. 1984–1986. Flora of Spain and the Balearic Islands: checklist of vascular plants. Englera 3:1-882. Stace, C. 1995. New flora of the British Isles. Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. Townsend, C. C. & E. Guest. 1966-. Flora of Iraq. Voss, E. G. 1985. Michigan Flora. Part II Dicots (Saururaceae-Cornaceae). Bull. Cranbrook Inst. Sci. 59. xix + 724. Wunderlin, R. P. 1998. Guide Vasc. Pl. Florida i-x, 1-806. University Press of Florida, Gainesville.
Джерела
Дабабніє Муїн Фуад, О. І. Павлій. Фармакогностичне вивчення трави чини нутової флори Йорданії // Вісник фармації 2(34)2003. УДК 615.322.651.224:577.118:581.84:582
Lathyrus hirsutus на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США
Посилання
Lathyrus hirsutus на сайті «Plantarium» Lathyrus hirsutus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Lathyrus hirsutus в базі даних «Global Biodiversity Information Facility» (GBIF) Lathyrus hirsutus в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин Lathyrus hirsutus на сайті «International Legume Database & Information Service» (ILDIS)