Прикордонний конфлікт на острові Дама́нський — радянсько-китайський збройний конфлікт, що відбувся у березні 1969 року, за володіння невеличким спірним островом Даманський (, Zhēnbǎo dǎo — Чженьбао-дао) на радянсько-китайському кордоні по річці Уссурі. Перший в історії збройний конфлікт між двома соціалістичними країнами та найбільший в історії радянсько-китайських відносин.

Воєнно-політичні обставини напередодні конфлікту

Витоки радянсько-китайського конфлікту за острів Даманський лежали в недосконалості Пекінського трактату — двостороннього договору, укладеного року між Росією та імперією Цін, який встановлював державний кордон між двома державами. За трактатом, кордон між Китаєм і Росією, що пролягав по річках Амур і Уссурі, визначався по берегах рік, а водний простір і острови розмежовані не були.

Відповідно до міжнародної практики, кордони між державами проводяться по фарватеру річки, проте через слабкість Китаю Російська імперія змогла домогтися проведення лінії розмежування вздовж китайського берега Амура, Уссурі й протоки Казакевича. Таким чином, згадані річки повністю належали Росії, а всі острови на них виявилися спочатку російськими, а потім, відповідно, радянськими територіями Переклад українською на arhiv-statey.pp.ua .

Після виникнення Китайської Народної Республіки така ситуація зберігалася і спочатку не заважала відносинам двох країн. З початку 1960-х років стосунки між двома комуністичними наддержавами стали напруженими — Китай звинувачував радянське керівництво у відході від «справжнього марксизму» і з середини 1960-х відкрито оголосив СРСР одним з ворогів (поряд із США) Китайської революції. Слід зазначити, що питання про перегляд кордонів з Радянським Союзом порушувалося з кінця 1950-х, і керівництво СРСР було готове піти на це. У 1964 році навіть були проведені міждержавні консультації з питань кордону. Однак після «Празької весни» 1968 року влада КНР заявила, що СРСР став на шлях «соціалістичного імперіалізму» та «ревізіонізму», і відносини між державами різко загострилися. У кінці 1960-х на 4380 кілометрах радянсько-китайського кордону було сконцентровано сили чисельністю в 658 тисяч радянських і 814 тисяч китайських солдатів. Відторгнуті острови, які СРСР не хотів повертати, стали для маоїстської пропаганди справжньою знахідкою: острівне питання дозволяло викривати ренегатство «кліки Брежнєва — Косигіна» і було оголошене наочним символом радянського ревізіонізму та соціал-імперіалізму. У 1969 році на радянсько-китайському кордоні почалися збройні сутички. Найбільш кровопролитними стали бої за маленький острів Даманський на річці Уссурі.

За радянською версією, 2 березня 1969 року китайці порушили кордон і напали на радянську прикордонну заставу. За версією Китаю — радянські військові перейшли кордон і китайці були змушені захищатись. У подальших бойових діях з обох боків були залучені не тільки прикордонні підрозділи, але й регулярні війська, артилерія і танки. Попри великі людські втрати, жодній зі сторін не вдалося закріпитись на острові.

Спостерігаючи за перебігом радянсько-китайського конфлікту, Сполучені Штати Америки остерігалися розв'язання широкомасштабної війни між двома державами.

Перебіг збройного конфлікту

Передумови Острівець Даманський (1500—1800 м з півночі на південь і 600—700 м із заходу на схід — площа менш як 1 км²) розташований під китайським берегом Уссурі, від якого його відділяє мілководна 200-метрова протока, входив на той час до складу Пожарського району Приморського краю РРФСР. Ніякої господарської цінності острів ніколи не мав, оскільки в період паводків він практично повністю заливався водою.

Обставини в районі острова Даманський почали загострюватися з початку 1960-х. Згідно із заявами радянської сторони, групи китайських цивільних і військовослужбовців систематично порушували прикордонний режим і виходили на територію СРСР, звідки щоразу їх виставляли прикордонники. Спочатку на радянську територію заходили лише селяни, що заготовляли сіно та пасли худобу, але з часом їх змінили агітаційні марші, часто за участі військовослужбовців зі зброєю. Кількість провокацій зростала — якщо в 1960 році їх було зафіксовано близько ста, то у 1962 році — вже понад п'ять тисяч. Згідно з китайською інтерпретацією подій, радянські прикордонники самі влаштовували провокації та били громадян КНР, які займалися господарською діяльністю там, де вони завжди це робили «Долой новых царей!» Передовая статья китайских газет «Жэньминь жибао» и «Цзефаньцзюнь бао» Переклад російською на порталі «Холодная война».

Постійних мешканців на Даманському на той час не було. Підрозділи прикордонних військ на острові також не дислокувались. Підтримання прикордонного режиму здійснювалося періодично мотоманевреними групами 2-ї прикордонної застави («Нижньо-Михайлівка») 57-го Іманського (нині Дальнєрєченський) прикордонного загону, розташованої в 6 км на південний схід від острова. На китайському березі у 1,5 км південніше Даманського розташовувався прикордонний пункт Гунси ()Остров Даманский. 1969 год Документальний фільм студії ГАЛАКОН. 2012.

Незадовго до збройного конфлікту на Даманському, 5 січня 1969 року, на ділянці 1-ї прикордонної застави «Сопки Кулєбякіни», на острові Кіркінський (Ціліцінь-дао) у декількох кілометрах північніше Даманського відбулася китайська провокація за участі понад 500 осіб. При витісненні порушників кордону особовим складом школи сержантського складу двома бронетранспортерами загинуло четверо китайців.

1 березня 1969 року, користуючись погіршенням погодних умов, на китайському березі Уссурі в районі прикордонного пункту Гунси зосередилося угруповання солдатів Народно-визвольної армії Китаю чисельністю до піхотного батальйону, дві мінометні та одна артилерійська батарея. У ніч на 2 березня велика група китайських військовослужбовців приховано перейшла протоку Уссурі на острів Даманський і зайняла позиції на високому західному березі острова. Ні зі спостережного поста радянських прикордонників на сопці Кафила, що у 800 м від острова, ні прикордонним нарядом, який був на острові о 9.00, ці дії суміжної сторони помічені не були. Командування даною акцією в рамках операції під кодовою назвою «Відплата» здійснював заступник командувача Шеньянським військовим округом Сяо Цуньфу. За даними окремих джерел, план «Відплата» був розроблений штабом Шеньянського військового округу ще 25 січня за прямою вказівкою міністра оборони КНР маршала Лінь Бяо, а 19 лютого Генеральний штаб НВАК і МЗС КНР його затвердили. Успіх операції забезпечували фактор раптовості, здійснення швидкого маневру силами і вогневими засобами. Тим часом, основні сили і техніка 57-го прикордонного загону, що прикривав радянський кордон на Уссурі, були перекинуті на 50 км вглиб території для участі в навчаннях Далекосхідного військового округу. На заставах були залишені лише чергові сили — до 30 бійців на кожну.

Перший бій 2 березня

2 березня о 10.30 пост спостереження на схилі сопки Кафила виявив висунення двох груп китайців чисельністю відповідно 30 і 18 осіб у бік острова Даманський. Начальник застави «Нижньо-Михайлівка» старший лейтенант Іван Стрельников підняв заставу по бойовій тривозі. Тривожна група ПЗ-2 під командуванням Стрельникова на БТРі і ГАЗ-69 прибула на острів. Третій автомобіль — ГАЗ-63, на якому їхали ще 12 бійців, відстав від основної тривожної групи на 15 хвилин, що дозволило прикордонникам на ньому уникнути розстрілу і зайняти оборону.

Група Стрельникова була розстріляна впритул. Інша група прикордонників під командуванням сержанта Володимира Рабовича, переслідуючи порушників, які йшли до західної частини острова Даманський, на відкритому просторі потрапила під перехресний кулеметний і автоматний вогонь із засідки і теж була практично повністю знищена. Прикордонники, що залишилися живими, на чолі з молодшим сержантом Юрієм Бабанським протягом кількох годин стримували переважні сили противника. На допомогу їм з півночі по кризі річки підійшла група у складі 23 бійців з БТР від ПЗ-1 «Сопки Кулєбякіни», що у 17-18 км північніше Даманського, на чолі з начальником застави старшим лейтенантом Віталієм Бубеніним. Сміливим маневром силами і засобами Бубеніну вдалося до 12.35 розсікти оборону китайців і знищити командний пункт батальйону противника, що облаштувався на острові. Втративши управління, китайці почали відхід з Даманського. До 13.25 до місця бою підійшли резерви 2-ї і 3-ї застав. Китайці були вибиті з острова і бій практично припинився.

У середині доби на Даманський прибув вертоліт з начальником 57-го прикордонного загону полковником Леоновим та підкріплення з сусідніх застав. У бою 2 березня загинув 31 радянський прикордонник, 14 отримали поранення. Втрати китайської сторони, за оцінкою комісії КДБ СРСР під головуванням генерал-полковника Захарова, становили 39 осіб убитими. Уряди і міністерства закордонних справ СРСР і КНР 2 березня 1969 року обмінялися різкими нотами, у яких звинуватили одне одного в провокаціях і заявили про готовність до «рішучих дій» у випадку ескалації конфлікту.

Кульмінація конфлікту 14-15 березня Протягом тижня, за наказом Голови Комітету державної безпеки СРСР, прикордонні застави Іманського прикордонного загону були посилені особовим складом та технікою. Загону виділялося ланка гелікоптерів Мі-4, передавались мотоманеврені групи Гродековського та Камінь-Рибальського загонів з 13 бронетранспортерами. Далекосхідний військовий округ виділив у розпорядження загону дві мотострілецькі роти, два танкових взводи і батарею 120-мм мінометів 135-ї мотострілецької дивізії. Прикордонниками і військовими проводилося рекогносцирування маршрутів висування військ та рубежів розгортання підрозділів підтримки.

Угруповання китайських військ також була значно посилене. На даманському та кіркінському напрямках було зосереджено 24-й піхотний полк чисельністю до 5 тисяч осіб посилений артилерією, мінометами, протитанковими засобами. В 10-15 кілометрах від кордону розгорнуто до десяти батарей далекобійної артилерії великого калібру. До 14 березня на губерівському напрямку було зосереджено до батальйону, на іманському — до піхотного полку з танками, на пантелеймонівському — до двох батальйонів, на павлово-федорівському — до батальйону із засобами посилення. Разом — до піхотної дивізії із засобами посилення.

Об 11.15 14 березня спостережними постами було виявлено висування в напрямку Даманського групи китайців. Прикордонники обстріляли її, змусивши відійти на свій берег. До 16.00 14 березня усі пости з острова були зняті за наказом з округу. Через деякий час пости спостереження на радянському березі відзначили вихід на острів двох китайських груп, чисельністю 10-15 чоловік, які провівши рекогносцирування відійшли з острова. О 18.45 на китайському березі були встановлені кулемети і гранатомети.

У ніч на 15 березня на острів з радянського берега висунулася маневрена група підполковника Яншина чисельністю 45 осіб з чотирма БТРами, а на березі річки сконцентрований резерв — 7 БТРів і 80 прикордонників, на заставі «Нижньо-Михайлівка» 100 осіб та три БТРи в готовності до дій на інших ділянках, а також оперативна група Тихоокеанського прикордонного округу на чолі із заступником командувача військами округу полковником Сєчкіним. На цей же напрямок був висунутий 199-й механізований полк, 378-й артполк і дивізіон РСЗВ «Град» 135-ї дивізії.