Отто Тепліц (; 1 серпня 1881, Вроцлав, Польща , — 15 лютого, 1940, Єрусалим, Палестина) — математик, основні роботи — в царині функціонального аналізу., reprinted in
Біографія Народився в єврейській родині, батько, Еміль, і дід, Юліус, були викладачами математики в гімназії. Вивчав математику в Вроцлавському університеті, там же в 1905 році отримав ступінь доктора наук з дисертацією по алгебраїчній геометрії.
З 1906 по 1913 рік працював у Геттінгенському університеті, котрий на той час був передович математичним центром у світі. На математичному факультеті працювали такі вчені: Давид Гільберт, Фелікс Клейн, Герман Мінковський. Разом з Борном, Курантом та Хеллінгером увійшов до групи вчених, що працюють спільно з Гільбертом, з членами групи підтримував стосунки все життя. Роботи того часу пов'язані з узагальненням теорії лінійних функціоналів та квадратичних форм для нескінченновимірних випадків, написав п'ять робіт, безпосередньо пов'язаних із спектральною теорією операторів, яку розробляв Гільберт, опублікував роботу про процес підсумовування і визначив базові принципи матриць Тепліца. Спільно з Хеллінгером встановив обмеженість симетричного оператору в гільбертовому просторі (). У 1911 році сформулював гіпотезу про вписаний квадрат, в якій припустив, що всяка жорданова крива містить вписаний квадрат (також відома як «гіпотеза Тепліца»). Твердження було доведено для опуклих кривих та гладких кривих.
У 1913 році отримав посаду професора-викладача в Університеті імені Християна Альбрехта, де в 1920 році став завідувачем кафедри. У 1928 році перейшов в Боннський університет, де змінив Едуарда Штуді.
З початку 1920-х років в область інтересів входили історія математики та викладання математики. Просував «генетичний метод» викладання математики, який застосував при написанні книги «Entwicklung der Infinitesimalrechnung», в якій вибудовував канву викладу сучасних завдань як поетапного розвитку класичних задач давньогрецької математики. Книга писалася з 1920-х років, але так і не була закінчена, згодом відредагована Готтфрідом Кете і посмертно видана німецькою в 1946 році. У 1929 за його участю був створена книга з історії математики «Quellen und Studien zur Geschichte der Mathematik», в 1930 році спільно з Хансом Радемахером опублікував книгу «Про числа та фігури» ().
У 1933 році в Німеччині набув чинності «Закон про відновлення професійного чиновництва» згідно з яким викладачі єврейського походження були відсторонені від роботи. Спочатку Тепліц зміг зберегти позицію, так як він був серед тих, кого призначили до 1914 року, але в 1935 році він був також звільнений. У 1939 році емігрував у Палестину і помер в Єрусалимі від туберкульозу рік потому.
Цитати Ось як Готтфрід Кете, який був помічником Отто в Бонні, описав їх співробітництво:
За його власними словами:
Примітки
Див. також Матриці Тепліца
Бібліографія Радемахер Ганс Адольф, Отто Тепліц. Числа і фігури. Пер. укр. за заг. ред. В.О. Тадеєва. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. — 320 с. Otto Toeplitz. The calculus: a genetic approach. — The University of Chicago Press, 2007.
Література Генріх Бенке, The man and the teacher і Готтфрід Кете, Scientific works Integral Equations Operator Theory 4 (1981)