Чина чорнаДовідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович, горошок чорний, чорнозілля (Lathyrus niger (L.) Bernh.) — рослина з роду чина, родини бобових.
Загальна біоморфологічна характеристика
Багаторічна рослина з коротким, потовщеним, майже дерев'янистим кореневищем. Стебла — одиночні або декілька, прямостоячі, 50-80 см заввишки, у нижній частині майже безлисті, догори густо облиствені, нетовсті, гранисті. Прилистки напівстрілоподібні, лінійно-ланцетні, коротше черешка, 6-10 мм завдовжки, 1-2 мм завширшки. Листя парноперистоскладні. Черешок гранистий, закінчується тонкою щетинкою. Листочки трьох- — п'ятіпарні, еліптичні або довгасто-овальні, на обох кінцях закруглені, на верхівці — з вістрям, знизу — сірувато-зелені, з обох боків — з неясною сіткою жилок, 20-35 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки. Китиці з чотирма — шістьма квітками, негусті, однобокі. Чашечка широкодзвоникова, по краю коротковійчаста, верхні зубці її майже непомітні, два бокових нижніх трикутно-загострені, нижній трикутно-шилоподібний, у кілька разів коротший трубки. Віночок завдовжки 11-13 мм, лілово-фіолетовий, прапор трохи довше крил, пластинка його майже овальна, коротше широкого нігтика, крила на довгому, дещо зігнутому нігтику, пластинки їх довгасті, на верхівці звужені, при основі з вушками. Човник на довгому нігтику, по нижньому краю майже прямокутно зігнутий, до верхівки витягнутий в дзьобик. Боби довгасто-лінійні, 4-5 см завдовжки, 4-5 мм завширшки, до верхівки більш витягнуті і злегка зігнуті, стулки бобів досить опуклі, з малопомітним жилкуванням. Цвіте в липні — серпні.
Екологія
Росте в лісах переважно листяних, особливо дубових, але нерідко і в сосняках.
Поширення
Природний ареал
Африка Північна Африка: Алжир; Марокко; Туніс Азія Західна Азія: Сирія; Туреччина Кавказ: Росія — Краснодарський край Європа Північна Європа: Данія; Фінляндія; Норвегія; Швеція; Велика Британія Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія
Використання та господарське значення
Добра кормова високобілкова рослина, охоче поїдається худобою. Використовується як декоративна рослина, медонос, барвник.
Охорона у природі
Входить до Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Донецької і Дніпропетровської областей .
Занесена до Червоних книг Латвії і Естонії. В Росії входить до Червоних книг Калузької, Липецької, Московської, Псковської, Ростовської, Рязанської, Самарської і Смоленської областей та до Червоної книги Москви.
Примітки
Див. також
Список видів роду Чина
Література
Флора СССР. Т. 13. 1948 / Под ред. Б. К. Шишкина, Е. Г. Боброва. М.; Л.: Изд-во АН СССР. Черепанов С. К., Федоров А. А. Сосудистые растения СССР. Л.: Наука. 1987. — 509 с. Соколов П. Д. Растительные ресурсы СССР (Цветковые растения, их химический состав, использование). Т. 4. Л.: Наука. 1987. — 328 с. Определитель высших растений Крыма. Под ред. Н. И. Рубцова. Л., Наука. 1972. — 550 с. Yakovlev G. P., Sytin A. K., & Yu. R. Roskov. Legumes of Northern Eurasia. — Royal Botanic gardens, Kew. 1996. ISBN 0-947643-97-4. Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Bässler, M. 1973. Revision der eurasiatischen Arten von Lathyrus L. Sect. Orobus (L.) Gren. & Godr. Feddes Repert. 84:401. Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Jahandiez, E. & R. Maire. 1931–1941. Catalogue des plantes du Maroc. [lists as L. niger (L.) Wimm.]. Lock, J. M. 1989. Legumes of Africa: a checklist. Mouterde, P. 1966-. Nouvelle flore du Liban et de la Syrie. Pignatti, S. 1982. Flora d'Italia. Pottier-Alapetite, G. 1979–1981. Flore de la Tunisie: Angiospermes-Dicotyledones. Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. Smythies, B. E. 1984–1986. Flora of Spain and the Balearic Islands: checklist of vascular plants. Englera 3:1-882. Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea.
Джерела
Lathyrus niger на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США
Посилання
Lathyrus niger на сайті «Plantarium» Lathyrus niger в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Lathyrus niger в базі даних «Global Biodiversity Information Facility» (GBIF) Lathyrus niger в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин Lathyrus niger на сайті «International Legume Database & Information Service» (ILDIS)