Георгіївська церква — дерев'яна церква у селі Попівка Зіньківського району Полтавської області.
Історичні відомості Час будівництва дерев'яної церкви в ім'я св. Георгія Переможця у с. Попівка Зіньківського пов. (тепер Зіньківського р-ну) не встановлений. Перша згадка про неї, як існуючу, датується 1763, що засвідчується срібною позолоченою гробницею, яка була виготовлена на кошти ієрея Пантеймона Івановича та його сина Гната. У 1790 церква була розібрана. Новий, дерев'яний храм збудували 1797 з дозволу Чернігівського архієпископа Віктора. 1870 до церкви прибудували дерев'яну дзвіницю, 1880 поставили на мурований цоколь, 18.10.1880 наново освятили.
У 1902 володіла 31 дес. 1600 кв. саж., у 1912 — 33 дес. ружної землі. Мала 2 будинки для квартир причта. Діяли бібліотека, церковнопарафіяльна школа (містилася у спеціально побудованому будинку).
До парафії входив хут. «по Голтві». 1902 парафіян — 1109 душ чоловічої, 1107 душ жіночої статі; 1912 парафіян привілейованих станів — 10, міщан — 22, козаків — 1032, селян — 28.
Георгіївська церква закрита 1930 і перетворена на зерносклад. Відновила діяльність 1942. Громада зареєстрована 09.09.1944.
Сучасність У новітній час громада зареєстрована 30.06.1992 за № 106. Богослужіння проводяться у культовій споруді.
Напередодні Великодня, 22 квітня 2011 року, згоріла дотла дерев'яна будівля церкви.
Відомі служителі церкви із священиків: Григорій Пилипович Гонтаровський (1902, 1912, у сані з 1884, нагороджений скуфією 1896), Бондаревський (кін. 1920-х), Андрій Звягольський (1940-і), протоієрей Павло Ігорович Лапоногов (з 26.09.1964);
із псаломщиків: Олексій Іоаннович Полушкін (1902, на посаді з 1900), Тит Никифорович Здоров (1912), із паламарів: Никифір Павлович Здоров (позаштатний 1902);
із церковних старост: козак Терентій Андрійович Пругло (1902), міщанин Микола Мойсеєвич Хмелик (1912), Уляна Федорівна Бровко (2008).
Джерела Науково-видавничий проект «ПОЛТАВІКА. Полтавська Енциклопедія»
Примітки