Собор Святого Георгія (Юрія) (; ) в Стамбулі — православний кафедральний собор імені великомученика Юрія (Георгія) Змієборця, з 1601 року — резиденція Константинопольського Патріарха. Розміщений в стамбульському районі Фенері. Храм є тринавною базилікою, має скромний зовнішній вигляд, однак багато прикрашений всередині.
Історія
Після падіння Константинополя 1453 року центром православного життя міста в XVI столітті став район Фанар, куди наприкінці століття була перенесена резиденція Патріарха.
У 1601 році Патріарх Матвій II обрав своєю новою резиденцією замість храму св. Димитрія біля Дерев'яних воріт (нині ) храм Святого Георгія, який був до того жіночим монастирем. Після цього церква була реконструйована ще багато разів, так що від її колишнього вигляду майже нічого не залишилося.
У 1614 році за Патріарха Тимофія II собор реконструювали та розширили. За Каллініка II знову проведена реконструкція. На початку XVIII століття (рік точно невідомий) в соборі сталася сильна пожежа. У 1720 році Патріарх Ієремія III почав реставраційні роботи, які продовжив і патріарх Паїсій II.
Чергова велика пожежа 1738 року завдала серйозної шкоди церкві. Тільки 1797 року Патріарх Григорій V почав реставрацію, внаслідок якої церква набула свого нинішнього вигляду. Патріарх Григорій VI (1835—1840) вніс зміни в будівлю храму та збільшив його висоту. Остання велика реконструкція була проведена Патріархом Іоакимом III.
У 1941 році будівлі патріархії поблизу храму були знищені пожежею і з політичних причин їх не відновлювали до середини 1980-х. У другій половині 1980-х за Патріарха Димитрія споруджений новий комплекс адміністративних будівель, а на початку 1990-х, за Патріарха Варфоломія, проведений ремонт і прикрашання храму — значною мірою на кошти грецького промисловця Панайотіса АнгелопулосаFr. John Chrysavgis. The Ecumenical Patriarchate: A Brief Guide. The Order of St. Andrew the Apostle — NY, 2009, стр. 49, 54..
Святині
Праворуч від іконостасу — частина колони (стовп бичування) з Єрусалиму з залишками кільця, до якого, за переказами, був прив'язаний під час бичування Ісус Христос.
Серед особливо шанованих ікон — образ «Панагія Фанеромені» в срібно-позолоченій ризі біля північної стіни та мозаїчна «Панагія Паммакарістос» у південній, яка походить з колишнього храму Богородиці Паммакарісти.
Біля північної стіни храму встановлені ковчеги з частинками мощей Григорія Богослова й Івана Золотоустого, вивезених з Константинополя під час Четвертого хрестового походу 1204 року і за розпорядженням папи Римського Івана Павла II повернених Патріархату в 2004 році. З південного боку храму покояться останки Святої Євфимії (пам'ять у Константинопольській церкві — 11 липня і 16 вересня), Соломонії — матері мучеників Макавеїв і святої цариці Феофанії.
Примітки
Посилання A Tour of the Church of St. George