Космогонія (, від — світ, Всесвіт і — народження), — галузь науки, в якій вивчається походження і розвиток небесних тіл і їхніх систем: зірок і зоряних скупчень, галактик, туманностей, Сонячної системи і всіх вхідних в неї тіл — Сонця, планет (включно із Землею), їх супутників, астероїдів (або малих планет), комет, метеоритів. Вивчення процесів космогонії є одним з головних завдань астрофізики. Оскільки всі небесні тіла виникають і розвиваються, ідеї про їхню еволюцію тісно пов'язані з уявленнями про природу цих тіл взагалі. У сучасній космогонії широко використовуються закони фізики і хімії.
Космогонія розрізняється від космології, яка вивчає Всесвіт взагалі і протягом його існування, і яка технічно не досліджує безпосередньо джерело походжень Всесвіту. Є деяка двозначність між двома термінами. У практиці є наукова відмінність між космологічною і космогонічною ідеями. Фізична космологія — наука, яка намагається пояснити всі спостереження, доречні для розвитку і характеристики Всесвіту в цілому.
Спроби створити природничу космогонію обмежені двома факторами. Один із них стосується безпосередньо епістемологічних обмежень науки, пов'язаних із вирішенням питання про доречність постановки питання про причини існування світу в рамках наукового методу. Інша, прагматичніша, проблема полягає у відсутності фізичної моделі, яка могла б пояснити найраніші моменти існування (порівняні з часом Планка) Всесвітів через відсутність послідовної теорії квантової гравітації.
За теорією Фрідмана «Великого вибуху» з якого почався розвиток Всесвіту і дослідженням Хабла методом спектральних інфрачервоних ліній, які зміщуються доведено, що галактики Всесвіту розбігаються. Якщо виміряти віддаль, яка збільшується, між галактикою в якій знаходиться наша Сонячна система і найближчою галактикою Андромеда та взяти за основу сторону витянутого трикутника вершиною по направленню до початку розвитку Всесвіту, то можна знайти цю віддаль, яка збільшується, а відтак і вік Всесвіту.
Історія
Прагнення зрозуміти довкілля та власне себе в ньому є чи не найпершим поштовхом до формування стародавньої міфології, а згодом — натурфілософії та природознавства. Вже у стародавніх міфах спостерігається спроба відобразити стосунки людини й природи. Там знаходимо й перші спроби осягнути утворення Всесвіту та Людини. Вивчаючи культурно-історичну спадщину, можна побачити, що людина вважається розумною з того часу, як почала цікавитися власним походженням та виникненням світу, тобто проблемами, не пов'язаними з безпосереднім задоволенням біологічних потреб.
В історіографії сукупність міфів, що описують утворення Всесвіту, називають космогонічними. Саме в них уперше з'явилося поняття космосу як упорядкованої, доцільно утвореної частини оточення людства, яка протистоїть — первісному безладдю. У сучасній науці розуміння порядку утворює теорію систем.
Наприкінці 1980-х років розробив одну з перших програм для чисельного моделювання процесу укрупнення планетезималь.
Див. також Формування та еволюція Сонячної системи Планетологія Планетезималь Походження Місяця Пізнє важке бомбардування Абіогенез Гіпотеза світу РНК Найперші відомі форми життя
Зоряна космогонія Галактична космогонія Космологія Фізична космологія
Примітки
Джерела Вступ до астрофізики та космогонії: навч. посіб. / В. А. Захожай ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. — 207 с. : рис. — Бібліогр.: с. 203—207. — ISBN 978-966-623-940-5 Ambartsumian V. A. La structure et l'evolution de l'univers. Bruxelles, Ed. Stoops, 1958, p.241-279. Шмидт О. Ю. Четыре лекции о теории происхождения Земли, 3 изд., М., 1957. Франк-Каменецкий Д. А. Физические процессы внутри звезд, М., 1959. Вопросы космогонии, т. 1—10, М., 1952—64. Шварцшильд М. Строение и эволюция звезд, пер. с англ., М., 1961. Наблюдательные основы космологии. Сб., М., 1965. Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Релятивистская астрофизика, М., 1967. Бесконечность и Вселенная, Сб., М., 1969. Сафронов В. С. Эволюция допланетного облака и образование Земли и планет, М., 1969. Философская Энциклопедия. В 5-ти т. — М.: Издательство «Большая Советская Энциклопедия», 1960—1970. Каплан С. А. Физика звезд, 2 изд., М., 1970. Проблемы современной космогонии, под ред. В. А. Амбарцумяна, 2 изд., М., 1972. Левин Б. Ю. Происхождение Земли. «Изв. АН СССР Физика Земли», 1972, № 7. Symposium of the origine of the Solar system. Nicce, april 1972, P., 1972. Peebles, P. J. E., Physical Cosmology, Princeton, 1972.
Посилання Космогонія // Нова астрофізика і космогонія. Космогонія — стаття у Великій радянській енциклопедії. Анаксагор Кенз'' Метаконденсація .