Блефари́т (, blefaron — повіка) — запалення країв повік.
Причинами виникнення блефариту є інфекційні (бактерії, віруси, грибки, ектопаразити - кліщі) та неінфекційні агенти (алергени, офтальмологічні патології, аутоімунні порушення, авітамінози, захворювання шлунково-кишкового тракту, ендокринні патології, клімакс, глистяні інвазії, лямбліоз). Провокуючими факторами можуть бути фізичні перевантаження, стреси, переохолодження організму.
Симптоми блефариту майже завжди двосторонні та симетричні. Розвитку блефариту сприяють астигматизм, далекозорість.
Поширені симптоми
свербіж та/або печіння в очах; почервоніння очей та повік; відшарування шкіри на повіках; пінисті виділення з очей; скоринки на краях повік (частіше вранці після пробудження); відчуття сухості очей, «стороннього» предмету; зниження зору; чутливість до світла (особливо зустрічні фари вночі); втрата вій; мимовільне збільшення кількості моргання на одному або обох очах, або труднощі для підтримки очей у відкритому вигляді (блефароспазм).
Блефарит часто призводить до запалення поверхні ока (кон'юнктивіт, кератит, недостатність сльози). Найчастіше перебіг хвороби хронічний, який потребує періодичного лікування, щоденної гігієни повік, лікарських засобів, дієти. Блефарит не є заразним і при правильному лікуванні зазвичай не викликає постійного ушкодження очей.
Види
Задній
Передній
Стафілококовий блефарит Себорейний блефарит Очна розацеа (офтальморозацеа) Фтізіоз пальпебрарум
Змішаний
Демодекоз повік (офтальмодемодекоз)] Алергічний блефарит
Лікування загальноукріплююче, усунення основної причини; місцеводезинфікуючі мазі, брильянтова зелень, припікання виразок ляпісом.
Література
Примітки