Категорії (, , теж відомих в логіці як 10 тверджень) — Такий поділ виводиться у першому за порядком творі під назвою «Категорії» в «Орґаноні» Арістотеля, в якому перераховуються всі можливі види того, що може бути підметом чи присудком в судженні.
10 категорій та їх визначення з тлумаченнями
Арістотель поділив прості дійсності матеріального світу на 10 категорій (класів, розрядів), які спрощують процес (розумового) визначення будь-якої речі. Їх порядок такий:
1. Первинна субстанція, сутність (речовинність, підстава, істота, істотність, матеріал, річ, матерія, суть, основа, голова) — річ, яка існує сама по собі, а не лише як видозміна чогось іншого. Приклади окремих сутностей можна легко знайти в усіх природних тілах: мінералах, рослинах, тваринах та людських істотах. Різноманітні частини цих тіл, такі, як листя, стовбури, органи та кінцівки теж входять в категорію первинних субстанцій.
Що це є? Напр.: людина, голова, дитина, мозок, пес, троянда, залізо, ведмідь, діамант, мідь, пантера, тюльпан, нога, нирка, лапа, ягня, гілка, жолудь тощо.
Побічні обставини (випадковості)
Побічні обставини (випадковості) — речі, котрі не можуть існувати самі по собі, речі, що існують в інших речах, як в предметах, тобто другорядні аспекти сутностей: Побічні обставини властиві в суті:
2. Кількість — побічна обставина матеріальних речей, за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Скільки цього є там? Напр.: три, декілька, четвертина, фунт
3. Якість — побічна обставина, за допомогою якої річ є якогось типу чи виду; побічна обставина, що вказує якою є річ (її змістовні якості та форми) і як річ діє (її здібності та навички); побічна обставина, котра є зовнішньою оцінюючою формою.
Якого ґатунку ця річ? Напр.: зелена, солодка, щаслива, хоробра
4. Стосунок (відношення) — побічна обставина в речі, є відношенням чи посиланням цієї речі до іншої речі.
Які це має стосунки? Напр.: однаковий, подібний, рівний, батько, президент, раб.
Побічні обставини від чогось невластивого, але сказаного про суть: як рушій чи рушене:
5. Дія (акція, активність, діяльність) — побічна обставина, котра є робленням чогось на чомусь.
6. Інерція (підпадання дії, пасивність, пасія, втягнення, безвілля, інертність) — побічна обставина котра є отриманням чогось від чогось іншого.
як відміряне: місцем:
7. Де (місце) — невластива (непритаманна, стороння, зовнішня) побічна обставина вжита про річ з посиланням на місце.
становищем:
8. Стан (положення, стан, розташування, становище, поза) — невластива побічна обставина вжита про річ з посиланням на становище частин речі в даному місці.
часом:
9. Коли (час) — невластива побічна обставина, що говориться про річ з посиланням на час.
Коли? Вчора, тепер, тоді, раніше
як маючий особливі володіння (лише людиною)
10. Володіння (притаманність, власність) — побічна обставина особлива людській істоті, що включає в себе всі зовнішні спорядження та обладнання, котрі додаються до її природного тіла (одяг, прикраси, спорядження, захисні покриття)
Як воно вбране? Одягнене, опанцероване, вкостюмлене, врукавичнене.
Джерела Mary Michael Spangler. Logic. An Aristotelean Approach. Revised Edition. (Логіка. Арістотельський підхід. Переглянуте видання). Ленгем, Меріленд: Університетська Друкарня Америки, 1986, 1993.
Див. також Аристотелівська логіка